Роботи-комбайни, що видобувають вугілля в шахтах ДТЕК. Коли це стане реальністю

Роботи-комбайни, що видобувають вугілля в шахтах ДТЕК. Коли це стане реальністю

27.08.2019
ДТЕК

Інтерв'ю з директором, що відповідає за цифровізацію ДТЕК. Навіщо в шахтах потрібен 4G? Що таке логістика по-новому? І як інтернет речей працює в ТЕС?

Відкриття ринку енергетики і відтік робочих кадрів за кордон змушують найбільшого гравця ворушитися.

Керівництво ДТЕК усвідомило, що великі західні конкуренти, такі як E.ON, Enel, RWE зайдуть сюди найближчим часом. Підходи до бізнесу доведеться кардинально змінювати – збільшувати ефективність виробництва і скорочувати витрати. А найкращий інструмент для цього – IT.

Компанія розпочала похід у технології досить недавно, але вже інтернетизувала першу шахту, і тепер обмірковує, як можна налагодити безлюдну виїмку вугілля. ЛЕП уже починають перевіряти дрони, а перша ТЕС уже обладнана датчиками зі сфери інтернету речей. 

Що далі? Яку економію забезпечують нові IT-рішення, і як мотивувати співробітників працювати на благо спільної справи й не їхати?

Журналіст Liga.Tech поспілкувався із Дмитром Осикою, керівником проєкту цифрових трансформацій ДТЕК. Співрозмовник розповів, що чекає на компанію в доступному для огляду майбутньому і які пілотні проєкти працюють уже зараз.

З чого все починалось

- Ви повідомляли, що цього року хочете витратити 350 млн грн на цифровізацію ДТЕК. Що це означає?

Ми визначили 5 напрямів цифровізації. За ними ми реалізуємо 23 проєкти, які нам із січня затвердило керівництво. Також було прийнято рішення створити Експертний центр цифрових технологій. Це окремий підрозділ, який буде складатися з команди в 70 осіб. Зараз відібрано близько сорока. Вони будуть впроваджувати цифрові продукти в бізнес компанії, розробляти програмне забезпечення, займатися data science тощо.

- Як затверджували?

- У нас була координаційна рада з директорів бізнесу. Його очолює генеральний директор ДТЕК – Максим Тимченко.

- А акціонер (Рінат Ахметов – Ред.)?

- Так, ми, звісно, доповідали. Йому було цікаво. Він був залучений.

- Як ви до цього прийшли взагалі?

- Почалося все з того, що ми замислились: енергетика змінюється. І наша компанія теж повинна змінюватися.

Подумали і визначили для себе цілі: ми хочемо трансформуватися, стати більш інноваційними й цифровими. Природно, ми хочемо поліпшити взаємодію з кінцевим клієнтом. У нього повинен з'явитися зручний цифровий кабінет у смартфоні. Хочемо підвищити безпеку праці, гнучкість і керованість компанії, операційну ефективність бізнесу. Це дає нам здатність бути гнучкими та конкурувати на новому ринку енергетики в Україні, який заробив із липня. Конкуренти, великі компанії, такі як E.ON, Enel, RWE зайдуть сюди найближчим часом. І нам потрібно бути готовим до цього. Вони теж зможуть бути на цьому ринку постачальниками електроенергії, постачати сюди електроенергію з-за кордону.

- А ось з останнім поки все не дуже просто.

- Поки не просто. Але це питання 2-3 років.

- Тобто ви готуєтеся до того, що прийдуть ці хлопці й будуть у нас грати мускулами?

- Звісно. А так у Європі все і відбувалося. Польща, Чехія через це пройшли. Це серйозне випробування для компанії.

- Що ви розумієте під цифровою трансформацією?

- Ми придумали для себе таку назву, як Book of Dreams. Спочатку ми зібралися й помріяли: що ми хочемо, наприклад, від цифрової шахти? Що це взагалі буде таке?

Дивилися, як світ змінюється, що застосовують в інших напрямах. Поділялися на групи, креативили, брейнштормили.

У підсумку склали певний пул гіпотез.

- Що намріяли?

- Намріяли багато чого цікавого. Але річ у тім, що з цього ми почнемо реалізовувати і в якому горизонті. Це найважливіше у всій історії.

Наступне домашнє завдання, яке ми зробили – книгу мрії приземлили на українські реалії, на можливість реалізації, й окупність.

Книга скоротилася. Але ми чітко зрозуміли, що хочемо робити.

У нас народилося п'ять головних модулів: Цифрова шахта, Цифрова ТЕС, Цифрова логістика, Цифровий HR і Цифрові мережі.

Шахта, яка підключена до інтернету

- Заманливо звучить. Як ви робите шахту цифровою?

- Ви ж розумієте: у шахті без зв'язку робити нічого.

- Олександр Комаров із Київстару якось згадав, що у вас ведуться переговори.

- Так, вони ведуться. Ми довго вибирали, порівнювали рішення на LTE, ми розуміємо, що за ними майбутнє. І таку мережу побудувати в шахті реально. І ми навіть були готові це робити. Але вартість рішення виявилась досить висока, що суперечило нашій головній меті – операційній ефективності.

- Що ви взагалі хотіли зробити в шахті?

- По-перше, встановити різні датчики, які б сигналізували, наприклад, про витік метану, зміщенні породи, знаходження персоналу, наближення шахтаря до небезпечних об'єктів. Відео та фото фіксація для того, щоби бачити, що відбувається з людьми, отримувати картинку про складні ситуації. У смарт-лампу шахтаря хотіли запровадити датчик, який буде сигналізувати про небезпеку. Може бути, що додатково встановимо пристрої, які будуть носити для вимірювання пульсу. Але це поки гіпотеза. Ну і, звісно, забезпечення радіозв'язку. Робимо зараз також рішення, коли людина буде отримувати наряд в електронному вигляді на планшет, разом із яким вона спускається в шахту й робить обхід таких об'єктів, робить огляд.

Наразі, якщо керівнику потрібно терміново дати шахтарю нове доручення, особисто шахтарю він подзвонити не може. Зв'язку там немає. Є вибухозахищений телефон. Потрібна людина може перебувати в кількох км від нього.

Уже пізніше ми хочемо завести в шахту й цифрову систему predictive maintenance, щоби передбачити поломки обладнання та запобігати їм.

- Яке телеком-рішення ви зрештою вибрали?

- У результаті ми вибрали технологію промислового Wi-Fi. Вона виявилася в рази дешевше LTE. Тому цьогоріч ми вирішили робити пілот у шахті Ювілейна саме на Wi-Fi. Вона величезних розмірів - 160 км підземних тунелів.

- У скільки обійшовся Wi-Fi в цій шахті?

- Це в рази дешевше, ніж будувати LTE. Навіть за наявності знижок.

- Хто будує мережу?

- Українська компанія Інпромтех. Вона вже зробила невеликі ділянки на одній із наших шахт.

У майбутньому, у горизонті 5-10 років, ми дивимося на виїмку породи з допомогою комбайнів, які керуються автоматично. Тут нам, звісно, вже потрібні будуть 4G і 5G. Wi-Fi це не дозволить зробити через затримки сигналу й навантаження на мережу в разі великої кількості пристроїв.

– Ви, до речі, перша людина в Україні, яка сказала, що потребує 5G.

– Так. Потребую. Саме ця технологія забезпечить ту пропускну здатність, яка необхідна для віддаленого управління в реальному часі. Ми порівнювали з 4G – там є певні затримки.

– А з ким робити цей проєкт будете?

– Це історія не найближчого майбутнього, але ми з Київстаром хочемо її прокачати. Ми розглядаємо залучення операторів зв’язку й компанії Corum – виробник гірничошахтного обладнання в складі нашої групи. І ще хочемо залучити один зі стартапів, який працює в оборонці. Вони робили рішення для віддаленого управління танками. Ми хочемо зрозуміти, наскільки це можливо. Адже доведеться провести конструктивні зміни в самому комбайні.

Ми подібну історію бачили у Швеції, у компанії Boliden. Але вони не добувають вугілля, не працюють у вибухонебезпечному середовищі, як ми. На нас це накладає обмеження.

Ми змушені йти в ці проєкти. Є об’єктивні складнощі з пошуком персоналу. Люди їдуть за кордон, відтік величезний. Плюс, це, звичайно, сильно підвищує безпеку праці.

Цифровізація на марші: ТЕС, вагони, дрони, HR

– Зі зв’язком у шахті розібралися. Що таке цифрова ТЕС?

– Як ви розумієте, це величезний об’єкт. Кожен енергоблок – розміром із 8-поверховий будинок. На кожній ТЕС їх декілька. Тут спалюється вугілля і виробляється електроенергія. Звичайно, ми боремося за кожен грам палива, яке необхідно для розпалювання енергоблоку й генерації електроенергії. Проєкт може заощадити нам мільйони.

Ми також встановлюємо цифрові ваги, цифрові золоміри. Такі пристрої вимірюють обсяг продукції, яку ми завантажуємо в енергоблок, визначають її якість.

Ми побудували математичну модель, яка зчитує дані з енергоблоку через датчики й підказує операторам-диспетчерам, який режим потрібно вибирати. Усе, як в автомобілі: якщо акуратно жати на педаль газу, то бензин можна заощадити.

Одне з наших завдань на майбутнє – не допускати зупинку роботи енергоблоків. Тому що вона буде виливатися для нас у мільйонні штрафи.

Тому наша команда зараз збентежена питаннями аналітики виходів із ладу обладнання та побудови моделі, що передбачає поломки.

– Це якась експериментальна ТЕС?

– Так, як пілотна станція була обрана Курахівська ТЕС. Ми пілотуємо таку систему на двох її енергоблоках.

– Яку економію ви очікуєте?

– Десятки мільйонів гривень на одній ТЕС на рік. У разі успіху такий цифровий проєкт окупається досить швидко.

– У розвинених країнах промислові компанії зараз створюють цифрові двійники своїх підприємств, щоб експериментувати з їхньою роботою, але у віртуальному режимі. Умовний тамагочі, на якому можна відпрацювати всі промахи. У вас таке планується?

– Так, ми хочемо зробити такий цифровий двійник. Щоправда, не ТЕС, а шахти. Це планується у 2021 році. Для того, щоби його зробити, алгоритм потрібно спочатку нагодувати даними про роботу об’єкта. А їх потрібно спочатку зібрати. А культура роботи з даними як у промислової компанії в нас до останнього часу була в зародковому стані. Ми тільки починаємо її прищеплювати.

– Як логістику збираєтеся цифровізувати?

– Добули вугілля, потім потрібно його перемістити. Наприклад, відвезти його на збагачення.

З одного боку, ми орендуємо вагони в різних власників за різною ціною. Є і свої вагони. З іншого – маршрути в нас різні, вагони розташовані в різних місцях. Було вирішено створити логістичну модель.

Вона допомагає нам добитися, щоби вагони курсували за найбільш оптимальними маршрутами, не простоювали, не ходили порожняком. Економія становить уже приблизно 50 млн грн на рік.

– Потрібно обладнати вагони датчиками?

– Ні, ми збираємо інформацію від партнерів і Укрзалізниці.

– 50 млн грн – однаково копійки в порівнянні з вартістю вугілля.

– Копійки чи ні, але ми очікуємо, що зможемо на 5–7 % скоротити логістичний бюджет. А це, повірте, не мало.

Є ще паралельні завдання, такі як завантаження вугілля у вагони.

Коли вугілля засипається у вагон, виходить така собі шапочка. А з країв вагона – може бути порожньо. Цифрові вимірювання й управління процесом дозволять і це завдання вирішити.

– Цифровий HR – що тут унікального?

- Ми хочемо зробити таку систему виконання KPI, коли кожен працівник буде бачити, як він впливає на результативність роботи всієї компанії. Щоби він міг зайти з робочого місця й побачити, як він конкретно вплинув на результат. Співробітник починає бачити, що він дійсно робить внесок. З вересня в нас буде пілот на одному з підприємств.

– Що цифрового є в мережах? У нас була дивна історія, коли ми написали про ваш перший пілот із застосування дронів під час обстеженні ЛЕП, а потім співробітники ДТЕК почали дзвонити керівництву і схвильовано питати: що, мовляв, таке, нас тепер замінять дрони?

– Ми намагаємося людям пояснювати, що цифрові проєкти – це не їхня заміна, а поліпшення їхніх умов роботи. Вони будуть витрачати свої ресурси та енергію на те, що дійсно приносить компанії цінність. А рутинна робота, яка пов’язана з тим, що потрібно ногами відтупати сотні кілометрів електромережі й перевірити її стан, повинна бути автоматизована. Та й будемо чесні, у деякі місця він просто не доходить.

З допомогою дрона це зробити простіше. Ми знайшли зараз компанію, яка буде навчати свою систему на базі наших даних. Подивимося, як піде пілотний проєкт із Київськими енергетичними мережами.

– Підрядник у вас буде?

– Й підрядник, який інспектує. Плюс ми самостійно купили дрон. Хочемо розвивати свою експертизу.

– Скільки така іграшка коштує?

– Це не іграшка, а спеціалізований БПЛА, який може підняти важкі об’єкти, такі як тепловізор або оптичні прилади для сканування. Ми проводили тендер – трохи понад 200 000 грн.

Наші мережі мають велику протяжність. Понад 100 000 км.

– Які моделі ви ще розвиваєте у своєму підрозділі?

– З відкриттям нового ринку електроенергії ми повинні робити прогнозні закупівлі на день уперед. Якщо ми неправильно спрогнозуємо, значить, або не докупимо енергію, або купимо зайве. Будемо нести збитки й у тому, і в іншому випадку. Одна з моделей, яку ми теж робили – це прогнозування з точністю 3–5% споживання і втрат електроенергії наступного дня.


Всі публікації