Справа на трьох: як голландські й українські інвестори створюють експортну індустрію з нуля і змінюють АПК України

Справа на трьох: як голландські й українські інвестори створюють експортну індустрію з нуля і змінюють АПК України

12.06.2020
UMG INVESTMENTS

Україна має потужний АПК, але до останнього часу не могла похвалитися цивілізованим підходом до переробки відходів. Країна втрачала експортні можливості та накопичувала екологічні проблеми. Але все незабаром зміниться.

Групакомпаній «Ефективні інвестиції» спільно знідерландськими партнерами запустила проєкт будівництва першого в Україні заводу з виробництва високопротеїнових кормових добавок та тваринних жирів «Feednova» у м.Буськ (Львівська область). Завод забезпечить до 100 робочих місць і зможе переробляти більше 220 тонн сировини, видаючи 90 тонн готової продукції на добу. 16 квітня стало відомо, що одним з інвесторів проєкту стала українська інвестиційна компанія «UMG Investments», яка також має великий досвід у реалізації проєктів у галузі переробки. Про пошук інвесторів, укладення угоди в умовах карантину, інвестиційні стратегії, реалізацію проєкту, ринки збуту та перспективи нової для України індустрії переробки в інтерв'ю НВ розповіли Ігор Ліскі, голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції» та Надія Казначеєва, директор з інвестицій «UMG Investments».

Про пошук партнерів

16 квітня було оголошено про приєднання до інвесторів Feednova компанії UMG Investments. Про який пакет акцій йдеться? Який обсяг інвестицій від UMG Investments отримає проєкт будівництва переробного заводу?

https://nv.ua/system/MediaInterview/author_avatars/000/000/255/original/979a7feeced84957a5355db209e2449c.png

Надія Казначеєва

директор з інвестицій компанії «UMG Investments»

Надія Казначеєва: Це конфіденційна інформація і вона не розкривається. UMG Investments придбала міноритарну частку в проєкті Feednova. Відповідно, наші інвестиції в будівництво і запуск заводу будуть пропорційні цій частці.

Чим проєкт Feednova зацікавив UMG Investments? Як стався перший контакт з цієї теми між «Ефективними інвестиціями» і UMG Investments?

https://nv.ua/system/MediaInterview/author_avatars/000/000/254/original/a288a1180af3aae3744d6b0912fd2ffb.png

Ігор Ліскі

голова наглядової ради групи компаній «Ефективні інвестиції»

Ігор Ліскі: Напевно, потрібно почати з того, як ми взагалі шукали інвесторів. Ми шукали не фінансового, а стратегічного інвестора. Зараз їх двоє - нідерландська компанія Mada Participations B. V. і UMG Investments. Ми ретельно відбирали партнерів. Завод будується з нуля. Тому ми шукали інвестора, який посилить проєкт, привнесе в нього щось більше, ніж гроші. Наприклад, нідерландські партнери додали проєкту свою експертизу в галузі переробки продуктів тваринництва. UMG Investments також внесла в проєкт своє розуміння процесів, досвід створення бізнесу з нуля. Для нас дуже важливо було зрозуміти, що ми однаково дивимося на розвиток проєкту. В Україні не так багато підприємств будується. Ми ж фактично створюємо цілу галузь. Тому важливо, щоб акціонери однаково розуміли довгострокове співробітництво. Ми плануємо стратегію розвитку мінімум на 5 років і приємно, що ми оперуємо однаковими категоріями.

Цей проєкт я виношую вже більше трьох років. Взагалі я звик швидко приймати рішення і швидко починати їх реалізовувати. Але будівництво переробного заводу - проєкт складний і комплексний. Ми довго шукали ділянку, вибирали обладнання, отримували всі експертизи. Хороші проєкти вимагають довгої і ретельної підготовки. З UMG Investments ми рік вели переговори. Вони дуже ретельно підходили до опрацювання всіх питань, повторного огляду нашої бізнес-моделі. Часом мені починало здаватися, що все тягнеться занадто довго, що ми не дійдемо до кінця. Але ми закрили угоду! Тепер довгостроковому співробітництву бути!

Н. К.: Так, проєкт розпочався для нас близько року тому. Колись ми з колегами підрахували, скільки часу в середньому йде на проведення угоди. Вийшло близько 9 місяців. І за часом, і по суті це дуже близько до народження дитини. Цього разу вийшло трохи довше, але потрібно врахувати, що в процес втрутилася епідемія коронавірусу, на яку ніхто не очікував.

До того ж для нас це була перша ринкова угода, де ми входили в проєкт як міноритарний акціонер. Загалом, все відбувалося поза зоною нашого комфорту. На практиці ж все відбулося конструктивно, хоча переговори і були довгими.

Ігорю, як ви знайшли партнера в особі нідерландської компанії Mada Participations B. V. Яка його роль у проєкті?

І. Л.: Для мене Нідерланди — це рольова модель того, як Україна з просто аграрної країни може стати країною передових аграрних технологій. Насамперед нам був потрібен досвід і експертиза в будівництві такого виробництва, у виборі обладнання, налаштуванні всіх технологічних процесів. Голландці зі своїми технологіями та баченням ідеально для цього підходять. Необхідний був партнер, який відпрацьовані роками рішення спокійно імплементує в Україні і адаптує їх під місцеві особливості. Зараз ми вже обговорюємо можливість створення не одного, а трьох таких заводів.

Крім грошової інвестиції, які компетенції та можливості компанії UMG Investments будуть корисні для проєкту?

Н. К.: У нас є інвестиційна команда, яка буде займатися залученням у цей проєкт грошей від міжнародних фінансових організацій і банків. У цій галузі ми маємо великий досвід і проведення M&A угод, і IPO, які напевно будуть необхідні для цього проєкту, особливо в рамках майбутнього процесу масштабування.

Також у нас є сильна комерційна експертиза з організації закупівель і продажів, ми знаємо, як виводити на ринок нові продукти, зокрема і на ринки Азії та Європи.

Чи складно в Україні знайти внутрішніх або зовнішніх інвесторів для будівництва виробництва з нуля?

І. Л.: Інтерес від стратегічних інвесторів до проєкту вже є. Не буду зараз називати, але це одна американська і одна європейська компанії, які вже мають присутність у сусідніх країнах. Цей інтерес буде тільки зростати в міру просування проєкту. Я думаю, що восени ми до цього питання повернемося.

У нас не було компромісів у питаннях вибору обладнання, проходження екологічних та інших експертиз. Ми пройшли всі обов’язкові процедури і громадські слухання. Ми самі для себе поставили високі стандарти реалізації проєкту.

У нас не було компромісів у питаннях вибору обладнання, проходження екологічних та інших експертиз. Ми пройшли всі обов’язкові процедури і громадські слухання. Ми самі для себе поставили високі стандарти реалізації проєкту. Адже часто недотримання будь-яких стандартів під час будівництва створює проблеми для українських проєктів і згодом заважає залучити стратегічного інвестора.

Н. К.: Західні стратегічні інвестори частіше розглядають купівлю вже готового бізнесу, ніж його створення з нуля. Вони розуміють, що краще заплатити премію за готове підприємство, ніж вплутатися в складний і довгий процес узгодження і дозволів. Навіть маючи розуміння про те, в яку інституцію і коли йти, який папір і як писати, маючи команду на місці, все одно це довго і складно. При цьому проєкт від початку має бути прозорим фінансово і юридично. Адже часто інвестори стикаються з тим, що за підприємством тягнеться багаторічна історія з приватизацією, землевідведенням, корпоративними конфліктами і т. д. В результаті їхні юристи пишуть такий довгий список ризиків, що потрібно або наполовину знижувати ціну, або просто відмовитися від купівлі. Але я впевнена, що все те, що ми робимо, всі стандарти, яких ми ретельно дотримуємося, потім позитивно відіб'ються на капіталізації проєкту і на інтересі до нього інвесторів.

Чому в реалізації подібних проєктів так важливі партнер, співінвестор або група співінвесторів?

І. Л.: На жаль, ми бачимо, що українці мало довіряють партнерам, спільних підприємств небагато. А це не дозволяє реалізовувати великі та складні проєкти швидко і стало. Дуже важливо, щоб учасники проєкту однаково дивилися на речі та процеси. І щоб партнери були позбавлені українських комплексів щодо того, хто головніший, хто був раніше, хто «перерізатиме стрічку» або хто кого першим «кине». Якщо все це виключити, з’являється нова можливість для крутих проєктів, яких Україні дуже бракує, і які можна реалізовувати тільки об'єднуючи знання, експертизу та гроші.

Н. К.: Додам, що в Україні також небагато проєктів, які можна вважати прозорими, із зрозумілим регулюванням і економікою. Тільки такими проєктами зручно керувати двом незалежним партнерам. Якщо компанія веде чорну бухгалтерію, має непрозору структуру власності, дає хабарі, то і партнерам складно розібратися у фінансовому результаті та формі звітності. І на цьому підгрунті починаються проблеми. Тому складно домовлятися, складно шукати партнерів. Ми ж від початку націлені йти правильним шляхом, що дозволить стати цікавими як для інвесторів, так і для міжнародних фінансових інституцій.

Про інвестиційну стратегію

UMG Investments і раніше інвестувала у переробні підприємства, але з фокусом на промисловість, а не на сільське господарство. Ви вирішили розширити географію та напрями інвестування?

Н. К.: Уже понад 8 років ми розвиваємо компанію Recycling Solutions. Наша мета — побудувати компанію № 1 у Східній Європі зі стратегічного управління побічними продуктами і відходами. На сьогодні це переробка відходів металургійної, теплоенергетичної та вугільної промисловості. Цього року ми запускаємо першу пілотну установку з переробки шахтного метану. Так що, дійсно, низка наших проєктів відноситься до індустріальної тематики. Але якщо дивитися на структуру економіки та ВВП України, їх динаміку, то можна побачити, що аграрний сектор — один із тих, що зростає і розвивається, в тому числі і вертикально. Експорт аграрної продукції зростає, зростатиме і виробництво. Тому запит на переробку також буде посилюватися. При цьому підприємство, що будується в м. Буськ, буде створювати важливий експортний продукт — високопротеїнове м’ясо-кісткове борошно. Цей продукт може бути спрямований як на експорт, так і користуватися попитом серед великих українських підприємств, які сьогодні його імпортують.

Наша стратегія передбачає розвиток у сфері переробки, а також нові для нас галузі, такі як сільське господарство, легка промисловість, IT, логістика. Відповідно, ми шукали проєкт в агросекторі, розуміючи, що якщо він буде пов’язаний з переробкою, то це буде те, що треба. І коли на радарі з’явилася Feednova, ми зрозуміли, — це саме та можливість, що нам необхідна для розвитку нашої експертизи в переробці.

Які цілі UMG Investments як інвестора в цьому проєкті? Ви маєте намір продати свою частку або, навпаки, отримати контроль над підприємством, коли проєкт буде реалізовано?

Н. К.: Ми працюємо за моделлю Private Equity. Це проста модель, яка довела свою життєздатність у всьому світі. До речі, останні дані статистики показують, що компанії, які працюють під управлінням PE фондів, більш ефективні з точки зору рентабельності, ніж публічні компанії, наприклад.

Нам дуже важливо, щоб наші проєкти були інноваційними й екологічними. Хочеться робити щось, про що потім можна буде розповісти дітям.

Ми даємо гроші на розвиток бізнесу і потім виходимо з проєкту через продаж частки, фіксуючи результати своєї інвестиції. Це головна, але не єдина наша мета. Нам дуже важливо, щоб наші проєкти були інноваційними й екологічними. Хочеться робити щось, про що потім можна буде розповісти дітям. Для мене особисто це дуже важливо.

Поки що є плани щодо масштабування бізнесу, а коли буде залучено стратегічного інвестора і як складеться кон’юнктура ринку на той момент ми ще не знаємо. Адже багато чого залежатиме від того, яким шляхом піде Україна і як успішно розвиватиметься. До 30% оцінки вартості бізнесу залежить від оцінки інвесторами самої країни.

Про задум і реалізацію проєкту

Як «Ефективні інвестиції» прийшли до ідеї будівництва переробного заводу?

І. Л: З 2014 року у мене внутрішній запит на створення і будівництво. Вважаю, що це вищий рівень для підприємця, — створення того, чого раніше не було. Коли ми побудували медовий завод Beehive, то зрозуміли, що в продуктах сільського господарства закладено великий потенціал зростання. Хочеться продавати продукт з високою доданою вартістю, працювати з інноваціями. Ми вивчали багато галузей, але Feednova — це унікальний проєкт. Це виробництво високопротеїнової продукції, попит на яку в світі, за нашими прогнозами, зростатиме на 4% щорічно. Для України це ще й вирішення колосальних проблем. Україна, напевно, остання аграрна країна в світі, де такої індустрії немає. Є тільки невеликі локальні рішення, які виробники створюють для себе, та старі, побудовані ще в радянські часи, ветеринарно-санітарні заводи, які сьогодні своєї функції не виконують.

Скільки ще таких переробних заводів ви маєте намір побудувати в Україні і чи розглядаєте можливість залучення внутрішніх інвесторів?

І. Л.: Моя філософія така — все, що я будую, я будую так, як сам хотів би володіти цим завжди. Сказати, що ми будуємо завод під продаж, не можна. Той факт, що ми можемо бути цікаві великому іноземному інвестору — це як раз підтверджує, що бізнес створюється за найвищими стандартами. Ми готові як володіти цим підприємством, так і продати його, але правильному інвестору і дорого.

Щодо кількості, то за нашими оцінками Україні потрібно ще як мінімум два таких заводи з переробки відходів тваринництва повного циклу. Щоб можна було говорити про наявність у країні якоїсь індустрії. Коли восени ми будемо виходити на фінішну пряму в будівництві першої черги заводу, то почнемо отримувати дозвільні документи на будівництво другої. За 5−6 років ми плануємо побудувати три заводи повного циклу з двома чергами в кожному.

При цьому ми вже ведемо роботу з аграріями. Важливо донести до них, що ми пропонуємо цивілізоване рішення і при цьому створюємо додану вартість.

Завод з виробництва високопротеїнових кормових добавок націлений на експорт. Які ринки збуту ви розглядаєте?

І. Л.: Це перше, що ми вивчали на стадії опрацювання проєкту. Зараз Україна імпортує такі високопротеїнові продукти у великій кількості. І це як раз говорить про те, що навіть в Україні це продукт, що має попит. Ми будуємо завод з максимально якісним обладнанням, тому у нас немає обмежень щодо ринків збуту. Ми дивимося на Європу, але найбільш швидкозростаючим ринком є Азія. У нас вже є попередні домовленості про продаж продукції з трейдерами, але зрештою ми хочемо достукатися до кінцевого споживача й отримати максимальну ціну. Звичайно не можна так говорити, але мене в цьому випадку найменше хвилює збут. Коли ти досягаєш максимальної якості, а в світі зростає споживання продукту, який ти робиш, продати товар на ринку досить просто.

Н. К.: У світі зростає населення і йому потрібно все більше їжі. Населення Азії багатіє, а чим багатше населення, тим більше м’ясних продуктів воно споживає. І це не тільки Китай. В'єтнам, наприклад, теж активно зростає та розвивається. А це означає, що попит на м’ясо-кісткове борошно для виробництва кормів буде залишатися високим.

И. Л.: Я більше вірю в азіатські ринки. Якщо в світі попит в середньому зростає на 4% на рік, то в Азії - на 7−8%.

Н. К.: Цілковита правда. З іншого боку, в Європі знаходяться ключові трейдери, і тут ми можемо застосовувати комбінований підхід у продажах. Можна торгувати через трейдерів і в той же час нарощувати частку прямих продажів у різних регіонах світу.

Як вибирали місце для побудови першого заводу?

І. Л.: Ми шукали майданчик півтора року, перебравши більше 30 локацій. Головний фактор у цьому питанні, звичайно, логістичний. Сировина, як і готова продукція, йде зі Сходу на Захід. І в першу чергу товар експортується до Європи. Другий фактор — Львівська область — це регіон з найбільш швидкозростаючою індустрією переробки м’яса і тваринництва. Цього висновку ми дійшли, оцінивши статистику за останні 6 років. Не менш важлива і якість доріг. Більш того, ми попередньо відвідали сотні підприємств і з’ясували, хто скільки сировини готовий нам поставляти.

Що цікаво, спочатку один з факторів був для мене незначним, але згодом виявився важливим — це активна позиція місцевої влади. Ми здивувалися, наскільки ефективно спрацювала місцева команда: губернатор, агентство з інвестицій, облрада, мер. Наш підхід — рішення всіх питань тільки в білу. Отримання всіх можливих і неможливих документів, що підтверджують правильність і законність рішень, угод, оформлень та іншого. Нам пішли на зустріч, підтримка була на всіх рівнях. Зараз, коли ми шукаємо майданчики для нових підприємств, я, вже навчений досвідом, цікавлюся, що з цього приводу говорить місцева влада, наскільки вона зацікавлена, чи буде підтримка з її боку.

Як швидко завод має вийти на планові показники виробництва і які вони?

Н.К.: За рік завод перероблятиме 70 тис. тон сировини і видаватиме 30 тис. тон готової продукції.

І. Л.: Ми плануємо запускати завод у м. Буськ у дві черги. Перша черга — в першому кварталі 2021 року. Друга — до кінця наступного року. Щодо обсягів, то все залежатиме не від устаткування і налагодження, а від того, наскільки швидко ми відпрацюємо договори з постачальниками. Восени ми збираємося відправляти до Європи на навчання своїх фахівців, щоб вони знали, як правильно забезпечувати логістику та зберігання сировини і готової продукції. Я впевнений в тому, що ринок готовий. Ми провели безліч переговорів, і тепер всі просто чекають, коли ми запустимо виробництво.

Думаю, що коли підприємство вийде на свої максимальні показники, воно буде найбільшим у Східній Європі, перевершуючи аналоги в Польщі, Білорусі та Румунії.

Про підтримку держави

Чи була підтримка проєкту на рівні держави? Адже зараз часто про це говорять. Обіцяють «інвестиційну няню» і повне сприяння.

І. Л.: Ми ніколи не шукали держпідтримки. Головне, щоб не заважали. Все, чого ми зараз хочемо, — щоб влада зі свого боку виконала свою частину соціального договору. Ми залучили до країни технології, створюємо виробництво за високими стандартами, нову індустрію. У той же час держава могла б стежити за дотриманням стандартів у сфері утилізації та переробки відходів тваринництва. Щоб у країні була нульова толерантність до порушень екологічних і санітарних норм. Щоб ніхто крізь пальці не дивився на те, як у річку скидаються відходи, або як вони закопуються фермерами в черговий балці. Адже в деяких районах Львівської області люди просто перекривають дороги, бо у них назріває рукотворна екологічна катастрофа.

Лише за офіційними даними за рік Львівська область виробляє 72 тис. тон відходів тваринництва. І я думаю, що це занижені цифри, адже за утилізацію потрібно платити. Якісь обсяги формально відображають у документах. Але в регіоні немає жодного підприємства, яке було б здатне правильно ці обсяги переробити.

Про вплив коронакризи

Наскільки складно було готувати і закривати угоду в умовах пандемії і карантину? Як карантин відбився на будівництві та планах щодо його завершення? Коли плануєте відкриття підприємства?

І. Л.: Щодо самого будівництва, довелося витратити два тижні на те, щоб налаштувати роботу. Щоб люди за можливості дотримувалися дистанції, працювали в масках. Ми вибилися з графіка на три тижні, але в поточних умовах я вважаю що це непоганий результат. Здача заводу запланована на лютий-березень 2021 року.

А щодо підписання угоди, то я вдячний партнерам, що вони не використовували карантин як форс-мажор, і що ми підписали угоду в самий розпал карантину. Я пам’ятаю, як ми зустрічалися в масках, костюмах і рукавичках і по черзі заходили до нотаріуса.

Н. К.: Угода відбулася, незважаючи на карантин, тільки завдяки командам, які над нею працювали і були націлені на результат. Звичайно ми могли скористатися таким форс-мажором. Але у нас не було такої мети. Всі колеги, дотримуючись запобіжних заходів, залучилися до процесу. До останнього вели переговори, прояснювали всі деталі нашого партнерства. Я знаю, що наші колеги з інших фондів призупинили діяльність до завершення карантину. Ми уважно стежили за ситуацією. Але ми локальний інвестор, з багаторічним досвідом. Ми розуміємо, що за будь-якою кризою починається підйом. Тому, на мою думку, це найбільш правильний час для інвестицій.


Всі публікації