Дуже важливо дивитися на маленькі кроки в напрямі великої мети

Дуже важливо дивитися на маленькі кроки в напрямі великої мети

25.08.2020

Інтерв'ю Дмитра Скорнякова, гендиректора агрохолдингу HarvЕast

Великий бізнес одинаків йде в минуле. На його місце приходить колективний управлінський розум і тотальний контроль. В межах спецпроєкту «Капітани змін» НВ представляє серію інтерв'ю з топ-менеджерами — членами Ukrainian Corporate Governance Academy, які прийняли зміни раніше за інших.

 

— Перед вами просунутий небагатий пенсіонер. Як ви йому поясните, у чому суть і необхідність корпоративного управління в Україні?

 — Якщо ти кинеш свіжий огірок в розсіл з солоними огірками, він через якийсь час стане солоним огірком. Ось точно те ж саме відбувається в держкомпаніях. Корпоративне управління дає шанс огірку. Якщо вже потрапив нормальний огірок, то там вже все середовище буде підтримувати. Ти приходиш і борешся проти системи. Без нормального корпоративного управління тебе з'їдять. Потрібні незалежні люди, які зобов’язані грати з тобою за правилами. Тільки так може змінитися система.

Потрібні люди, на яких неможливо тиснути. Вони здійснюють контроль. На жаль, в українських реаліях цей контроль потрібен насамперед, щоб не крали. Якщо ми говоримо про закордон, то там ці люди відповідальні за ефективне управління. Вони більше дивляться, де недозаробили. А в Україні все з ніг на голову — повинні дивитися, щоб не вкрали. Інтерес наших дідусів і бабусь в тому, щоб їх майно, а це держкомпанії, не розграбували. Щоб зі своєї пенсії, яка могла б бути і 10 тис. грн, вони не докладали для латання дірявого бюджету, що дотує неефективні держкомпанії. А зараз вони докладають, і тому мають пенсію 3 тис. грн.

— Хто з ваших колег, однокашників з Академії корпоративного управління найбільше вас здивував і чим саме?

 — Ну, напевно, Катя Рибаченко. Нею весь аграрний ринок захоплюється. Красива і розумна дівчина, яка успішно керує великою компанією.

— Для того щоб зачаруватися Рибаченко, не потрібно вчитися в академії. Я ж питаю про особисті відкриття під час навчання.

 — Дуже цікавий Сергій Кравчук — гендиректор і співвласник Галс Агро. Я до HarvEast працював у великих міжнародних корпораціях. Там все побудовано на процесах. Всі процеси формалізовані. Кожен знає, що робити. А у Сергія трохи інший погляд на життя, і по-іншому влаштована компанія. Це чисто сімейна компанія, де все побудовано на відносинах. Вони разом відпочивають, допомагають створювати своїм менеджерам окремі бізнеси. У великих корпораціях це вважається суперпорущенням. Це конфлікт інтересів. Але вони так працюють давно. Вони прибуткові. Розвиваються. Я так не можу. Я у себе в компанії кажу: я генеральний директор доти, поки не знайшовся кращий. Ви теж кожен на своєму місці до моменту, поки не знайдеться кращий. Буде кращий, ти повинен звільнити місце і піти в бік. У Сергія не так. Зустрічатимуться, пояснюватимуть, роз’яснюватимуть. Це абсолютно інша філософія. Я був здивований. Але це працює.

— Цитата з автобіографічної праці сера Алекса Фергюсона Менеджмент в стилі Манчестер Юнайтед: «Я багато прочитав про Воррена Баффета і його холдинг Berkshire Hathaway, після чого дійшов висновку, що директори його численних компаній набагато більше піклуються про довгострокове процвітання підприємства, ніж керівники, які бояться, що голова інвестиційного фонду вчепиться в них, якщо в наступному кварталі результати будуть невтішними. Якщо власник або акціонери вашої організації думають тільки про короткострокові успіхи, будьте готові до безперервного циклу страждань». Доповніть або спростуйте сказане.

"Багато менеджерів знають про цю фішку про довгостроковість і ходять розповідати тобі казки про великі цілі. Дуже важливо дивитися на маленькі дрібненькі кроки, які робляться або не робляться в напрямі цієї мети. Якщо не робляться, то це продавець повітря і майбутнього".

 — Це суперправильна річ. Колись Баффету говорили: ви дуже часто короткостроково програєте ринку, але якщо дивитися на історію в довгу, то ви обігравали ринок майже завжди. Він пояснює: мене не цікавлять ось ці короткострокові біги з криками «все пропало, акції подешевшали». Я дивлюся на фундаментальні показники. Я і мої акціонери також намагаємося дивитися на бізнес. Але є одне «але». На жаль, багато менеджерів знають про цю фішку про довгостроковість і ходять розповідати тобі казки про великі цілі. Дуже важливо дивитися на маленькі дрібненькі кроки, які робляться або не робляться в напрямі цієї мети. Якщо не робляться, то це продавець повітря і майбутнього. Від таких людей потрібно максимально швидко позбуватися.


Всі публікації