Енергетичний ринок: криза й рішення. Витяг з інтерв'ю генерального директора ДТЕК Максима Тимченко виданню «Київпост»

Енергетичний ринок: криза й рішення. Витяг з інтерв'ю генерального директора ДТЕК Максима Тимченко виданню «Київпост»

02.06.2020

Системна криза

Карантинні заходи, введені в Україні 12 березня у зв'язку з коронавірусною інфекцією, посилили вже наявні проблеми для Ахметова і ДТЕК.
Компанія ДТЕК включає 6 підприємств і входить до складу System Capital Management Ахметова. У 2018 році дохід ДТЕК склав $6 млрд, а чисельність співробітників — 71 тис. Наразі одно із шести підприємств компанії — ДТЕК Енерго — намагається реструктурувати борг у розмірі $1, 9 млрд після того, як у квітні припинило купонні виплати за єврооблігаціями.

Проблеми, за словами Тимченко, є ознакою неправильного функціонування енергетичних ринків України, де низку основних державних постів займають недосвідчені лідери, а регулятори, говорить він, встановили тарифи нижче собівартості, але водночас зберегли складний набір субсидій, що гальмує ринок.

Із-за цих обставин стався потік несплачених боргів між виробниками і споживачами, тоді як галузі щороку бракує багатомільярдних інвестицій для розвитку інфраструктури і проведення пошуково-розвідувальних робіт.

Боротьба з «маніпуляціями й міфами»

І хоча 15 років тому Ахметов призначив Тимченко очільником ДТЕК для впровадження західних стандартів професіоналізму, відкритості і прозорості на своїх підприємствах, сам власник залишається замкнутим і непублічним. Він майже ніколи не дає інтерв'ю. Він практично не з'являється на публіці. Його звинувачують у тому, що він не приділяє належної уваги тому, як його дії сприймаються в бідній країні.

«На жаль, репутація цієї компанії не так сильно залежить від її діяльності або внутрішнього життя. Вона дуже відкрита і визначається іншими стейкхолдерами, — заявив Тимченко. — На жаль, мені доводиться витрачати багато мого особистого часу, щоби боротися з цими маніпуляціями, цими міфами про нашу роботу».

Сектор переживає кризу

І доки він захищає свого боса, якому глибоко лояльний, його основне завдання — керувати найбільшим в Україні приватним енергетичним холдингом і найбільшим виробником електроенергії. Компанія домінує у сфері приватного видобутку вугілля і виробництві теплової енергії. Активи ДТЕК також представлені в таких галузях, як видобуток нафти і природного газу, розподіл електроенергії й поновлювана енергетика.
І, за словами Тимченко, куди не кинь оком, енергетичний сектор у біді.

«Це не криза ДТЕК, — говорить він. — Якщо ви звернетеся до атомної, зеленої або вугільної енергетики, усі говорять: «Хлопці, зараз ми перебуваємо в дуже, дуже поганій ситуації».

І Тимченко має рацію. Українська енергетика нині зіткнулася з низьким попитом. Крім того, є велика заборгованість як перед виробниками електроенергії, так і між ними. Виробники, їхні промислові споживачі й державні чиновники — усі говорять, що треба щось робити. Проте вони не можуть домовитися щодо того, що саме треба робити.

Тимченко підключився до перемовин з Антикризовим енергетичним штабом — групою галузевих і державних лідерів під головуванням Шмигаля, покликаною вивести сектор із кризи.

Окрім зміщення балансу на користь зеленої і вугільної енергії, ДТЕК також підтримав зниження цінових обмежень, нову заборону на імпорт електроенергії з Росії й Білорусі й інші сприятливі зміни в державній політиці цього року.

Міністерство енергетики скоротило обсяг виробництва атомної енергії до нового мінімуму. Об'єм гідроенергетики також знижується через низький рівень води в річках, спричинений незвично м'якою зимою. І тільки об'єми зеленої енергетики не скорочували. У вугільній енергетиці сталося деяке скорочення, але її доля все ще істотна у виробництві електроенергії.

Тимченко заявив, що ця зміна є розумною і є «збалансованим підходом», навіть якщо громадськість і деякі чиновники в галузі енергетики не розуміють всіх тонкощів і можуть зробити невірні висновки.

«Це те, що для нас залишається складним на цей момент — пояснити простими словами», — сказав він.

Атомна енергія

Критики, такі як очільник комітету ВР з енергетики Андрій Герус і інші, попереджають, що відмова від дешевої атомної енергії спричинить зростання цін на енергоносії для промислових споживачів.

Проте, говорить Тимченко, використання атомної енергії досягло небезпечно високого рівня на тлі падіння попиту.

«Доля атомної енергії залишається незмінною. Вам відомо, що на тлі низького споживання скорочення обсягу виробництва атомної енергії відбувається повільно, і, якщо ви звернете увагу на статистику за останні пів року, доля атомної енергетики складала приблизно 55-60%. Водночас ситуація ставала настільки небезпечною, що в деякі моменти доля атомної енергетики досягала 75%», — заявив він.

«Були моменти, коли їм доводилося знижувати навантаження на 30%, — сказав Тимченко. — Отже, вони опинилися в ситуації, коли це небезпечно, тому що немає масового споживання й не вистачає гідро(електроенергії) через теплу погоду й недостатню кількість снігу, а гідроенергетика не може виробляти багато електрики».

І тут у гру вступає ДТЕК. «Ми забезпечуємо маневреність», — сказав він, завдяки вугільній енергетиці і ВДЕ.

Крім того, за його словами, атомна енергетика не така вже й дешева, якщо взяти до уваги приховані витрати.

Державна компанія «Енергоатом» виділяє на виведення з експлуатації ядерних енергоблоків $30 млн у рік, або $2 млн у рік на кожен із 15 ядерних реакторів в Україні. Ціна виведення реакторів з експлуатації, що має розпочатися через 10 років з урахуванням старіючого парку, складає від $500 млн до $800 млн за одиницю.

«Це означає, що ця частина тарифу атомної енергії не входить у собівартість», — сказав він. До того ж, уряд не враховує поточні витрати на Чорнобильську станцію, а інші експерти говорять про витрати на довгострокове зберігання ядерних відходів.

«Це ще одна маніпуляція — заявляти, що в нас дуже дешева атомна енергія».

Проте, сектор теж перебуває в кризі, і Шмигаль зазначив, що «Енергоатом» також вимушений продавати продукцію нижче собівартості, що змусило Кабінет міністрів скоротити обов'язкові продажі «Гарантованому покупцеві».

Майбутнє за зеленою енергетикою

Хоча Тимченко вважає, що екологічно небезпечні вугільні електростанції ще будуть потрібні упродовж як мінімум десяти років для виробництва електроенергії, він заявив, що майбутнє України пов'язане зі збільшенням долі поновлюваної енергії.

«Коли ми оголосили, що хочемо бути лідером у сфері декарбонізації, це прозвучало дивно, з огляду на те, що таке заява була зроблена вугільною компанією. Але найважливіше те, що це правда, — сказав він. — Зелена енергетика має бути основною. Це безперечно. Україні треба рухатися у цьому напрямку. За останні декілька років було зроблено багато хорошого. Наші інвестиції склали більше за $10 млрд. Уперше в нас були такі великі інвестиції в генеруючі потужності в промисловому масштабі. Це хороший досвід для інвесторів на ринку. Інвестори в поновлювані джерела енергії — це здебільше іноземні інвестори. Це відповідає тенденціям і європейському шляху».

ДТЕК, як зазначив Тимченко, почав інвестувати в поновлювані джерела енергії у 2008 році, задовго до щедрих цінових гарантій від уряду, і зайняв «послідовну позицію» з розбудови сектору. «Ми виконали наше завдання з нарощування потужності до 1 гігавата», — сказав він, і компанія сподівається додати ще 1 гігават.

«Тепер знову говорять, що ДТЕК просуває поновлювану енергетику, тому що є лідером у цій сфері.  Так, наша доля складає 15%, але це не 75% і не 80%, — говорить Тимченко. — Потрібне довгострокове бачення. Якщо ми припустимо безглузду помилку і відлякаємо інвесторів у поновлювані джерела енергії сьогодні заради 1 млрд гривен ($37 млн) або 2 млрд гривен ($74 млн) у зв'язку зі зниженням тарифів, це зруйнує майбутнє цього сектору.

Він визнає, що уряд пообіцяв за таку енергію ціни вище, ніж може заплатити. Попри те, що на ВДЕ припадає 8 % виробництва електричної енергії в Україні, за експертними оцінками на них витрачається до 25 % усіх вкладень в енергетику.

«Я повністю усвідомлюю, що будувати нові СЕС і ВЕС недоцільно з поточним зеленим тарифом. Ми повинні змінити ситуацію, — говорить Тимченко. — Ми публічно заявляли про це в травні 2019 року під час обговорення нових законів і затвердження порядку проведення електронних аукціонів із продажу електроенергії. Будуть нові аукціони — знизяться й тарифи».

За словами Тимченко, понад 50 % вартості виробництва альтернативної енергії включають значні витрати на будівництво, а не на саме виробництво енергії.

«У європейських країнах інвестиції у ВДЕ призводять до зниження вартості виробництва електроенергії, — говорить Тимченко. — На початку ви робите величезні вкладення, а далі за повітря й сонце багато платити не треба. Я думаю, Україна повинна вийти на поточний рівень Німеччини — 50–60 % зеленої енергетики. Але спочатку необхідно забезпечити стійкі тарифи. По-друге, наша система має бути готова до таких великих обсягів ВДЕ, що вимагає великих вкладень у лінії передач».

Майже рік політичні лідери України намагаються оптимізувати гарантовану державою ціну. Якщо знизити її занадто сильно, можна відлякати інвесторів в усіх галузях, а не тільки в зеленій енергетиці. За словами Тимченко, пропоноване зниження на 20 % і більше — це занадто.
У Німеччині, яку ставить за приклад Тимченко, близько 43 % вироблюваної електроенергії досі припадає на газ і вугілля, від яких Німеччина планує відмовитися лише до 2038 року. Тимченко запитали, чи чекає Україну та ж доля, враховуючи її нерозвинену інфраструктуру й недолік сховищ електроенергії.

«Ви праві, що на сьогодні для забезпечення маневреної потужності потрібне вугілля, щоби підтримувати такі обсяги ВДЕ, — зазначив Тимченко. — Чим його замінити? Спочатку гідроенергетикою… Потім стимулювати інвесторів вкладатися в енергосховища». ДТЕК інвестує в пілотний проєкт системи накопичення енергії, який, як сподівається Тимченко, буде масштабованим.

«Я переконаний, що рішення можна знайти без різкого підвищення тарифів для споживачів, і сподіваюся, що відповідний пакет буде розроблений та оприлюднений у травні», — заявив Максим Тимченко.

Майбутнє вугільної промисловості

Критики звинувачували ДТЕК Енерго в зупинці роботи шахт, незважаючи на їхню прибутковість. Згідно з опублікованими в ЗМІ документами, найбільший вугільний актив ДТЕК Енерго — «Павлоградвугілля» — приніс 6,7 млрд грн ($250 млн) чистого доходу у 2019 році.

Тимченко відповів, що підприємство «Павлоградвугілля» є прибутковим лише «на папері» й що дані про доходи багато в чому обумовлені переоцінкою боргового портфеля компанії. Він додав, що через неоплачений борг колишнього державного підприємства «Енергоринок» у розмірі 7 млрд грн ($260 млн) і запаси вугілля 2,5 млн тонн у компанії «немає прибутку в грошовому виразі».

За його словами, навіть в умовах простою й аж до відновлення роботи шахт ДТЕК Енерго і далі виплачував зарплати шахтарям, хоч і на 40 % менше. Проте ситуація як і раніше хистка. «Так, попит на вугілля, ймовірно, буде. Але мені треба платити зарплати, треба сплачувати податки, оплачувати транспортування, а це неможливо за тарифів нижче собівартості».

Борги ДТЕК

Тимченко розповів, що з 5 травня ДТЕК Енерго намагається реструктурувати $1,9 млрд боргів і що цей процес імовірно триватиме 2–3 місяці. Востаннє потреба в реструктуризації боргу в групі виникала у 2014 році, коли почалася війна Росії проти України на Донбасі.

«На жаль, ми опинились у положенні, здебільшого штучно створеному діями регулятора та іншими рішеннями на ринку, у якому ми не в змозі обслуговувати нашу заборгованість», — заявив Тимченко.

При цьому він упевнений, що можна досягти угоди з інвесторами компанії.

«Усі бачили, як ми діяли в складні часи після 2013 року, не як деякі інші українські компанії, що проводили реструктуризацію по 10 років, щоб у результаті провести «стрижку» на 40–50 %», що означало зниження вартості активів інвесторів. «Ніколи за свою історію ми не проводили «стрижку», ми завжди намагалися дотримуватися відкритої позиції по відношенню до інвесторів і знаходити рішення».

Імпорт із Росії

На думку Максима Тимченко, заборона на імпорт електричної енергії з Росії та Білорусі є питанням національної безпеки. Минулого року Андрій Герус не без скандалу дозволив його, проте пізніше уряд скасував відповідну поправку. Генеральний директор ДТЕК говорить, що дозволяти Росії продавати Україні електроенергію за цінами нижче, ніж на внутрішньому ринку Росії, «дивно за ситуації, коли в Україні спостерігається надлишок потужностей».

Хоча ДТЕК і підтримує «відкритий конкурентний ринок», який створив можливість імпорту енергії з 1 липня 2019 року, торгівля «має бути двосторонньою», говорить Тимченко. «Ми не критикуємо імпорт зі Словаччини, з країн Заходу. Але у випадку Росії й Білорусі ситуація інша, оскільки вони експортують електроенергію в нашу країну, і ми запитуємо, чому ви не дозволяєте імпорт української електроенергії на свої ринки?».

За його словами, неминучим винятком є імпорт антрациту з Росії, оскільки запаси цього паливного ресурсу знаходяться тільки на контрольованій Росією території Донбасу. Проте, як говорить Тимченко, і цей імпорт врешті-решт припиниться.

«Краще всього, якщо в нас будуть власні ресурси. Йдеться про національну безпеку, політику уряду, положення, у якому перебувають внутрішні виробники, і про податки, які ми сплачуємо, — говорить Максим Тимченко. — Це добра ознака того, підтримуємо ми ринкові реформи та імпорт електроенергії чи ні. А ми їх підтримуємо».


Всі публікації