Емануеле Вольпе: Інновації запроваджуються експонентно, тоді як ваші очікування базуються на лінійному підході

Емануеле Вольпе: Інновації запроваджуються експонентно, тоді як ваші очікування базуються на лінійному підході

10.09.2020

Сучасна енергетика неможлива без нових технологій, які дуже швидко інтегруються в енергосистеми Європи, США та інших провідних країн світу. Разом з тим, український ринок відкритий до інновацій і запровадження ліберальної моделі ринку електроенергії створює передумови для появи в Україні систем накопичення енергії та водневих технологій.

Найбільший приватний інвестор в енергетику України, компанія ДТЕК, вирішила системно підійти до питання впровадження згаданих технологій. Задля впровадження цих та інших інноваційних рішень була створена Дирекція з інновацій. Агентство ExPro пропонує до вашої уваги інтерв’ю з директором Innovation DTEK Емануеле Вольпе, який розповів про завдання, які стоять перед його командою, поточний стан розвитку водневих технологій та накопичувачів, перспективи їх застосування на українському ринку.

Про Innovation DTEK

Навіщо компанії потрібна окрема Дирекція з інновацій?

Через що ви б зараз більше переживали, якби ви втратили гаманець з грошима, кредитними та візитними картками? Чи смартфон? Впевнений, що більшість будуть більш засмучені через втрату смартфона. Але якби я задав вам це питання 10 або 20 років назад, більшість відповіли б – гаманець.

Інший приклад. Я вже давно спілкуюся з людиною за допомогою додатку Messenger і нещодавно Facebook мені нагадав, що в нього день народження. Я переглянув свій список контактів, щоб йому зателефонувати, і не знайшов його номеру телефону. Дивно, як я з ним спілкуюся більше ніж рік і не маю його номеру телефону?

Що я хочу сказати? Світ дуже швидко змінюється і розвивається. Щодня з’являються нові технології, рішення, підходи. Все це змінює і людей, їх звички, вподобання, світогляд. Бути на передовій усіх цих змін можна тільки завдяки інноваціям і відкритості до них.

Саме тому кілька років назад в ДТЕК була створена Дирекція з інновацій.

Ще не так давно у компаній був інший підхід: всі створювали власні research development center, який намагався знайти нові бізнес-моделі. В час Інтернету це більше не дає результату, оскільки завжди з’являються люди поза компаніями, які можуть швидше ніж ми створити або придумати щось. Тому, ми як компанія запроваджуємо підхід «відкриті інновації». Це передбачає, що виклики, які виникають у нас - публічні, адже є люди поза компанією, які можуть підказати, як їх вирішити.

Ви відслідковуєте по світу успішні кейси та технології, які стосуються бізнесу ДТЕК?

Саме так. Декілька місяців назад з’явилася наша платформа https://openinnovation.dtek.com/, на якій ми публікуємо свої інноваційні запити. За допомогою цієї платформи ми збираємо інноваційні ідеї рівня готовності більше 5 (TRL> 5), спрямовані, зокрема, на підвищення рівня безпеки, ефективності бізнесу та екологічності виробництв.

Як інші можуть допомогти нам? Ми постійно отримуємо від них пропозиції.

Ми побачили, що в світі є як мінімум 6 головних стейкхолдерів, з якими краще співпрацювати і знайти спільну мову.

Хто це?

На першому місці – це стартапи, в їх ДНК є певний інноваційний підхід. Також є споживачі, вони першими починають випробовувати певний продукт, від них ми можемо отримати підказки. Також є підрядники, фонди, університети та корпорації. Чому завжди має бути конкуренція між корпораціями, а не співпраця?

Звичайно, компанії хочуть заробляти більше, але вони також хочуть створити кращий світ, найбільш розумні люди не працюють тільки за гроші. Якщо є інші люди, які хочуть щось створити, чому з ними не об’єднатися?

Якщо маленький стартап прийде в ДТЕК з якоюсь пропозицією, ви її розглянете?

Звісно, розглянемо. І тут варто зазначити, що нас цікавлять не тільки стартапи, які можуть запропонувати рішення для енергетики, ми сьогодні працюємо в розрізі трьох горизонтів пошуку рішень:

  • перший – це все те, що відноситься до генерації та дистрибуції електроенергії, це бізнес ДТЕК;
  • другий – все те, що розташоване поряд з енергетикою, наприклад, energy storages або водень (але водень – це не лише енергетика);
  • третій – це майбутній бізнес, який не відноситься до енергетики, але може дати додатковий прибуток.

Які ви можете навести приклади третього напряму?

У нас є проект, який називається Platformification. Хто сказав, що компанія має лише виробляти і продавати електроенергію? Чому вона не може запропонувати платформу, на якій вона та інші компанії зможуть продавати електроенергію. Інші компанії будуть платити нам комісію за користування цією платформою.

В рамках другого горизонту у нас є два проекти: перший – це energy storage, другий – водень. Якщо проект storage ми зараз активно впроваджуємо, то проект про водень – це історія завтрашнього дня.

Ці проекти дадуть нам можливість виробляти чисту електроенергію, оскільки весь світ рухається до сталого розвитку. Великі фонди вже висловили готовність вкладати кошти в подібні історії.

У нас є бюджет, який дозволяє швидше зробити пілотний проект для тієї технології, яку ми бачимо перспективною. Стандартний бізнес працює за принципом, якщо ви хочете завтра вкласти гроші в проект, ви мали рік назад це передбачити в бюджеті. Інновації так не працюють, оскільки, як ми могли знати про перспективний проект рік назад? Тому у нас є бюджет, який дозволяє оперативно профінансувати проект.

Багато компаній не працюють, як ми. У них є research development center, наприклад EdF (Electricity de France, найбільша генеруюча компанія Франції – ред.). Ця компанія має багато грошей на інновації й вони пішли таким підходом, оскільки у них є атомна генерація, технічні рішення для якої ви не можете отримати від стартапів.

Чи бачите ви потенційних конкурентів в Україні в сфері інновацій в енергетиці?

Коли мова йде про інновації, я стараюся не говорити про конкуренцію. Інновації передбачають те, що ви відкрито говорите про свої виклики, щоб швидше отримувати підтримку, тому про сферу інновацій я б не говорив, як про конкурентну.

Я б хотів, щоб були інші компанії, які створюють цікавий продукт. Ми – перша в Україні компанія, яка робить серйозний проект в сфері накопичення енергії. У нас є робочі групи з іншими компаніями, називайте їх конкурентами (ми називаємо їх стейкхолдерами) для того, щоб з’явилося щось цікаве для України. Тому немає однієї компанії, яка скаже: «Ми найбільш круті, ми встановили stоrage, ми зараз заробляємо». Так це вже не працює, навпаки, треба створити колаборацію, в якій ми зможемо ділитися досвідом з іншими.

Про системи накопичення енергії

Чому ДТЕК обрав саме компанію Honeywell для реалізації пілотного проекту, адже вам свої пропозиції надіслали більше 40 компаній?

Ми попросили всі ці компанії надіслати свої пропозиції. Це досить складний проект, адже ви маєте підготувати детальні технічні вимоги та багато іншої документації.

У нас був тендер, який проходив у два етапи. Перший – ми відібрали технічно найбільш адекватні пропозиції, з цього long list ми обрали short list, за допомогою якого ми провели другу частину – фінансову (графіки оплати, гарантії, які може на себе взяти виробник, адже батарея – це дуже специфічне обладнання). Як ви думаєте, що має гарантувати виробник батареї?

Потужність батареї, те що вона буде розвантажуватися і завантажуватися в заданих діапазонах.

Точно, для електрохімічних систем накопичення є нормальними процеси деградації, які теж треба враховувати. Є таке поняття як performance warranty (англ. гарантія на експлуатаційні характеристики – ред.), яке передбачає, що через 5-10 років батарея буде видавати прогнозовану потужність та мати прогнозовану ємність.

Чому Honeywell? Тому, що їх пропозиція була найбільш оптимальною за усіма характеристиками із компаній short list, в який також потрапили виробники з Китаю, США, Швейцарії та Франції. У Honeywell вийшло краще за всіх на цьому етапі.

В «Укренерго» зазначили, що батарея має надавати послугу від 1 МВт, чи підходить в такому разі ваш проект?

Потужність має бути від 1 МВт, тобто можна 1 МВт і 100 кВт. Наша батарея буде здатна надавати послуги «Укренерго».

Звичайно «Укренерго» - розуміє важливість розвитку даного напрямку, але ми вже подали свої пропозиції щодо покращення державного регулювання. Якщо наш системний оператор дійсно хоче відкрити ринок допоміжних послуг і залучити туди різних гравців, цю планку треба знижувати і зробити її такою, як у Nord Pool (країни Скандинавії). Там вона починається від 100 кВт.

Як ще треба змінити законодавство, щоб стимулювати впровадження таких технологій?

Ми маємо подивитися, що вже було зроблено в інших країнах (Німеччині або Великобританії) і не повторити їх помилки. Що можна хорошого взяти з їх досвіду? Це запровадження нового виду резервів.

Який новий тип резерву нам потрібен?

Зараз в Nord Pool, Великобританії та Італії вводяться fast frequency response. Наш первинний резерв забезпечує старт до 50% потужності за 15 секунд і до 100% потужності – за 30 секунд. Це добре, але ми розуміємо, що ці правила були написані для традиційної генерації. За секунди збільшити потужність до 30%-50% вважалося фантастикою. Наразі технології змінилися, адже я вам зможу підняти і знизити потужність батареї за 30 секунд дуже багато разів.

Коли прописувалися умови до первинних, вторинних і третинних резервів «зеленої» генерації не було взагалі. Зараз кількість «зеленої» генерації перевищує 7 ГВт, а обсяг у загальному виробництві досягає 8%. Але набагато болючіше буде, коли рівень досягне 15%. Тому, в сучасних енергосистемах нормальним випадком є ситуація, коли за 20 хв в систему може бути додано (потужності енергії з ВДЕ – ред.) більше 150 МВт і за 10 хв – прибирається з мережі більше 150 МВт. Це фантастичні значення, на які реагувати з 30 секундним діапазоном, досить складно. Тому в країнах, де багато «зеленої» енергетики ввели новий тип резервів – fast frequency response, в якого швидкість набору до 100% потужності становить біля 2 секунд і менше.

Друге, що зробить цікавим ринок допоміжних послуг, - це зниження порогу входження, навіть для невеликих гравців. Я не бачу причин, чому не включити кооператив, який зібрав кошти і поставив батарею потужністю 100 кВт. Вони можуть її використовувати для власного споживання або для того, щоб вийти на ринок допоміжних послуг, в той час коли батарея нічого не робить. Перевага батареї полягає у тому, що ви можете за її допомогою надавати багато послуг одночасно.

Нещодавно в США дозволили батареям приймати участь на всіх сегментах ринку…

А знаєте, хто був проти цього рішення? Традиційна генерація.

Для них виник новий конкурент?

Я не думаю, що батареї якось сильно обвалять ринок «на добу наперед». Адже говорячи про США, треба розуміти, що це 50 "різних країн" зі своїм регулюванням. Наприклад, в Техасі (ERCOT) є лише ринок енергії та взагалі немає capacity market (англ. ринок потужності – ред.), тому в них ціна за МВт-год підскочила до $9тис/МВт-год 13 серпня 2019 року, оскільки вони не платять за потужність. Інші йдуть відмінним шляхом, наприклад, Нью-Йорк готовий сплачувати за резерви потужності для того, щоб не було таких стрибків цін.

Які ще стимули мають бути передбачені для розвитку українського ринку допоміжних послуг?

Третій момент – це високоволатильні ринки «на добу наперед», внутрішньодобовий та балансуючий, щоб не було прайс-кепів.

Ми бачили їх в Європі.

Ви праві, а я хочу побачити їх в Україні. Від’ємні ціни на електроенергію скажуть нам, що в нас з’явився ринок електроенергії, оскільки лише цінові сигнали коригують попит та пропозицію, а не штучні обмеження щодо генерації або споживання, або штучні прайс-кепи.

Ви ніколи не зробите економічний успішний кейс по батареям, якщо будете здійснювати лише арбітраж (перенесення енергії в межах доби, купівля електроенергії в профіцитні денні години і продаж у пікові вечірні години або нічні години – ред.).

В Україні цінові прайс-кепи настільки низькі, що у вас строк окупності таких проектів буде складати більше 20 років, а строк служби батареї може бути лише 10-15 років. Це немає ніякого економічного сенсу.

Четвертий фактор – це ВДЕ. У більшості країн світу, саме ВДЕ є драйвером розвитку батарей, а у нас – ні. Важко знайти в Європі, США або Китаї сонячну електростанцію, на якій не стоять накопичувачі енергії.

Як в Україні поєднати ВДЕ та батареї?

По-перше, треба внести поправки до законодавства, які будуть уточнювати, що приєднання батареї до існуючого об’єкта ВДЕ не є збільшенням потужності останнього. І це насправді не є збільшенням потужності, адже батарея – це не генерація.

Поки це питання з юридичної точки зору залишається незрозумілим, адже батарея може виступати як генератор, або як споживач, або як передавач в мережах. Наприклад, Німеччина використовує багато батарей для того, щоб не оновлювати мережі, адже простіше встановити батареї.

Зараз реалізується проект German Backbone – це добудова магістральних мереж з півночі на південь Німеччини. Цей проект коштує €85 млрд і німці зараз думають чи їм дійсно треба тягнути цю мідь чи краще поставити батареї вздовж цього шляху і вирішити проблему. Батареї можуть робити три речі одночасно і питання «хто ти зараз?» (генерація, споживання або передача) вирішується на законодавчому рівні і в даному питанні кожна країна пішла своїм шляхом.

Легше всього сказати, що це генерація і ви потрапите в купу проблем із обмеженням використання батарей при анбандлінгу, наприклад, для оператора системи передачі.

Батарею Honeywell ви будете встановлювати на території Запорізької ТЕС, але не на території СЕС або ВЕС. Чому?

Тому що, якщо зараз встановити energy storage на поточні об’єкти, що виробляють електроенергію з ВДЕ, вам Регулятор скаже, що ви збільшили потужність даних об’єктів, змінили електричну схему. Це призведе до перегляду тарифу. Зараз єдиним можливим варіантом встановлення системи накопичення енергії на «зелену» генерацію є одразу будівництво нових об’єктів. Скільки нових об’єктів буде введено після реструктуризації «зеленого» тарифу?

Мало, ми розуміємо. Так як потрібно зробити?

Треба внести поправку, суть якої в тому, що якщо ви встановлюєте накопичувачі, це не є зміною підключеної потужності вже встановленої генерації.

Що краще: продавати електроенергію чи надавати допоміжну послугу?

Якщо розглядати з точки зору компанії-інвестора, то це, звичайно, надання допоміжних послуг системному оператору.

А які саме послуги ви будете надавати, поки не має fast response reserve?

Первинний резерв, тому що по суті, це єдиний сегмент ринку, на якому є зрозуміла система винагороди. На звичайному ринку, компанії не вигідно продавати кВт-год з батарей, тому що кВт-год коштує копійки, адже ви конкуруєте з «Енергоатомом», з тепловою генерацією, яка також дешева, але трохи дорожча за «Енергоатом». Там воювати немає сенсу.

Якщо наприклад ви кажете: «Давайте я під’єднаю батарею до відновлюваних джерел, наприклад до СЕС та буду продавати електроенергію за «зеленим» тарифом». Це також не виходить, адже навіть такого класу активу немає, як система накопичення енергії.

Тобто зараз треба працювати навіть над законодавством і в цьому «Укренерго» абсолютно праві, і вони молодці в цьому плані, в них гарна, професійна команда, ми з ними співпрацюємо. В них є дуже чітке розуміння, що це потрібно робити.

Що у вас залишається за великим рахунком? У вас лишаються тільки допоміжні послуги, а саме: РПЧ, а/рВЧ, рРВЧ і РР та резерв заміщення. Крім того, є інші послуги, які у нас не винагороджуються, наприклад black start, або перезапуск енергосистеми України у випадку якихось системних аварій. Це цілком нормальна послуга, що повинна винагороджуватись.

Наприклад в Австралії батареї отримують плату за готовність перезавантажити енергосистему у випадку блекауту. У нас формально ви знайдете таку допоміжну послугу, але як її компенсувати не знає ніхто, включаючи системного оператора.

Батареї прекрасно регулюють реактивну потужність, втім як і сонячна та вітрова генерація. І навіть сонячна генерація могла б ще дозаробляти на такій послузі. Проблема в чому? Як винагороджується дана послуга – не знає ніхто, не було жодного аукціону. У нас були аукціони тільки на резерви, відповідно там і вирішили спробувати.

Для нас це пілотний проект, ми будемо використовувати цю батарею на всі 100%, так би мовити «рвати її на шматки». Ми будемо витягати її на різні сегменти ринку і дивитись як вона себе покаже. У нас працює велика група, це не лише проект ДТЕК Інновації, також задіяні ДТЕК ВДЕ, наша традиційна генерація (ДТЕК Енерго), а також ДТЕК Мережі.

Ми будемо використовувати її на різних сегментах, щоб розуміти як виходить найкраще. При цьому, ми не будемо накопичувати це знання та нікому не казати, як можливо на цьому заробити. Місця вистачить для усіх.

Тобто, 2 ГВт необхідної потужності storages вистачить для багатьох учасників?

2 ГВт - це дуже фантастична цифра. В Європі, загальна потужність встановлених систем накопичення – в районі 4 ГВт, ну і в цьому році встановлять ще 1 ГВт. Чесно кажучи, 2 ГВт – це трохи перебір для України.

А які компанії/країни найбільше просунулись у даній технології?

Великобританія. Подивіться будь які кейси у даній країні, в цей бізнес (energy storage) входять навіть не енергетичні компанії. Туди входять assets-funds, це компанії, які ще були зареєстровані за часи Ост-Індійській компанії… Наразі, дані фонди вкладають у energy storage в Великобританії, тобто кошти інвестують фінансисти, навіть не знаючи, що таке кВт-год. Це настільки зрілий ринок, що він вже пішов від енергокомпаній.

Про водневі технології

Чому взагалі постало питання щодо використання водню?

Декарбонізація - це частина стратегії ДТЕК, одним з головних елементів якої є водень. Крім цього, для нас цей проект є рушійною силою розвитку економіки України.

Які країни або компанії вже реалізували пілотні проекти, які найбільш наближені до ринкових умов?

Водневі технології зараз активно розвиватися як один з ключових елементів сильної адженди по декарбонізації, зниження рівня CO2. Найбільш активно технології водню зараз розвивають в США, Австралії, Японії, Європейських країнах, таких як Німеччина, Норвегія, Нідерланди, Бельгія.

Країни ЄС почали запускати невеликі пілотні проекти в різних сферах застосування водню, але говорити про рентабельні проекти зараз рано, так як дана технологія знаходиться на етапі вивчення.

Яку технологію отримання водню найкраще застосовувати в Україні - з води, з вугілля чи з газу?

Виробництво водню з вугілля та газу - економічно вигідніше, ніж шляхом електролізу, використовуючи електроенергії з відновлювальних джерел. ДТЕК піклується про екологію, тому фокусується саме на виробництві зеленого водню (електроліз води за допомогою енергії з ВДЕ).

Існує декілька варіантів виробництва водню за допомогою відновлюваних джерел. Наприклад, з мережі береться електроенергія від ВДЕ, яку при пікових потужностях станцій треба кудись спрямувати, чи наприклад напряму підключати електролізери до ВДЕ, для виробництва на постійній основі. Який спосіб для вас перспективніший?

Так є purpose-built станції, коли треба згенерувати водень. Дані станції не видають електроенергію в мережу, вони 100% генерації дають на електролізери. Це один зі способів коли ВДЕ використовується тільки для виробництва водню.

І другий спосіб, це коли вас обмежує ОСП при піковій генерації, тоді ви зможете використати дану електроенергію для синтезу водню. Але цей спосіб є найменш економічно вигідним в сьогоднішніх умовах.

Чи додає перспектив «голубому» водню падіння цін на газ на світовому ринку?

Дивлячись у якому періоді ми дивимось. Газ подешевшав у короткостроковому циклі внаслідок цінової війни між Росією та Саудівською Аравією та зниження попиту на газ у зв’язку з пандемією, але нема впевненості в довгостроковості цього тренду. Водень - це все таки гра у довгу, ми кажемо про період до 2050 р.

Це майже як з погодою, коли ми не можемо досить точно передбачити у короткостроковій перспективі, але при цьому наслідки змін клімату відбуваються і ми можемо добре це побачити.

Взагалі вся історія з воднем створена по одній причині - це декарбонізація і не важливо, чи зараз рентабельна чи нерентабельна ця технологія. В даному випадку, ми не маємо чітких прикладів як з energy storage, у випадку водню не має готових сценаріїв як робити треба, а як не треба. Наразі усі експериментують і всі навчаються, Україна в тому числі.

Оскільки на сьогодні електроенергія з ВДЕ продається за «зеленим» тарифом (вона дорога), то виробляти з неї водень виходить недоцільно?

Про економічну вигоду зараз говорити рано, це питання скоріше екологічної складової, яка необхідна для досягнення загальних світових цілей по декарбонізації.

Проекти пов'язані з «зеленим» воднем розглядаються як реальна можливість переходу до «zero emissions» і для ВДЕ виступають можливістю дотримання необхідних балансів поряд з вже запущеним спільним проектом з Ханівелл, про який ми говорили раніше.

Відповідно до Green Hydrogen Recovery Report, Євросоюз готовий виділяти фінансування на будівництво сонячних і вітрових станцій в Україні, потужність яких буде цілеспрямовано використана для виробництва зеленого водню. Так на будівництво ВЕС передбачається виділення 13,3 млрд євро, СЕС - 3,3 млрд євро.

«Зелений» тариф не буде заважити виробляти водень?

Європа нас чекає з експортом водню з 2025 р, не раніше. Це будуть перші поставки, в якості пілотних проектів, не одразу 8 ГВт потужностей електролізерів.

Коли був прийнятий «зелений» тариф, в нашій країні, ще ніхто слово водень не казав… Це дикий захід в плані того, що відбувається. Немає регуляторних нормативів не те що в Україні, а навіть в ЄС.

Ми з початку цього року почали займатись активно цим проектом. З січня по серпень багато чого змінилося. Країни випускають стратегії, змінюються нормативно-правові акти, нові компанії входять у цей бізнес і т.д.

Якщо грубо відповісти на ваше питання, «зелений» тариф до 2029 року не підвищує економічної рентабельності водню. Чи залишиться все так, що не можна вигадати якогось варіанту, для того щоб тестувати, розробляти чи ще щось, сказати наразі неможливо.

Цей ринок тільки розвивається, а на ваше питання, відповідь наразі знаходиться у процесі розробки, формування. При чому, це напевне один з унікальних випадків коли Україна не відстає на 10 років від інших. Ми плюс-мінус на одному етапі, хоча зрозуміло, що у нас менше капіталу, менше держава може виділяти ресурсів, але ми плюс-мінус йдемо в ногу з часом.

Чи хотіли б ви зробити до 2025 року пілотний водневий проект?

Звичайно, навіть раніше. Але ми поки ще не знаємо, який обсяг та потужність буде задіяна в нашому проекті.

Ви співпрацюєте з «Оператором ГТС України» у питанні майбутньої інфраструктури для транспортування або збереження водню?

Ми наразі знаходимось на етапі формування кола стейкхолдерів.

«Нафтогаз» вже заявив, що буде втілювати водневі проекти.

В Україні насправді багато хто заявляє, так само було і з energy storage. Але як бачите, ми вже це реалізовуємо. Але ми готові з усіма розмовляти та розвивати цей напрямок, адже тут ніхто самотужки не виграє, принаймні найближчі 5 років.

Це повинна бути кооперація?

Так, адже цей проект - дуже великі капітальні витрати. При цьому, ми активно залучені у водневу європейську екосистему. Як ви знаєте, ДТЕК - перша індустріальна компанія в Україні, що увійшла до Європейської Водневої асоціації.

Дмитро Сидоров, Віталій Корнієнко