Зелений експеримент

Матеріал кореспондента донецької філії газети «Сегодня» Юлії Римарук, який переміг у конкурсі СКМ «Карбонова дієта».

Ми вичавлюємо всі соки з планети

Щоб забезпечити комфорт протягом усього життя, кожному з нас не вистачить енергії і природних ресурсів однієї Землі. Відмова від заморських делікатесів, закордонних поїздок і поліетиленових пакетів зможе зберегти планету. 

«Чи замислювалися ви коли-небудь над тим, скільки вуглекислого газу виділяється в зв'язку з тими або іншим вашими діями, наприклад, такими, як придбання автомобіля або поїздка кудись. Американці задумалися, і на світ з'явилося таке словосполучення, як "Carbon Footprint", що перекладається як «вуглецевий слід». Цей слід залишає кожна людина, купуючи що-небудь». На статтю з таким початком я випадково натрапила в Інтернеті. Почитала про те, що купуючи автомобіль, їжу, напої або обираючи вид транспорту, кожна людина стає відповідальною за надходження тієї чи іншої кількості СО2 в атмосферу. Тоді далі теорії справа не дійшла. 

А нещодавно я натрапила на сайт, який пропонував розрахувати мій «карбоновий футпринт». Зацікавившись, наскільки раціонально особисто я використовую нашу планету, і який «слід» залишаю в атмосфері, я почала відповідати на запитання про те, скільки лампочок у мене в будинку, які продукти я їм, як часто гуляю пішки і куди їжджу відпочивати. Неймовірно! Але виявилося, що я, людина, яка не має автомобіля, практично не виїжджає за межі Донецької області і замінивши в будинку всі лампи швидкого розжарювання на економічні, якщо не поміняю свій спосіб життя, то за все життя я використаю енергію та природні ресурси 2,6 планет. Мало того, що я вичавлю всі соки з нашої планети, то ще й інші задію. «Стоп! Які інші?» – подумала я і натиснула кнопку «Зелений спосіб життя». Розумна програма відразу запропонувала мені кілька десятків варіантів, як зменшити мій карбоновий слід. 

ЇЖА. Що ми їмо і звідки привезена їжа, відіграє чимале значення. Імпортна їжа матиме вище значення «Carbon Footprint», ніж продукти вітчизняного виробництва, оскільки при транспортуванні було витрачено більше палива, а отже, більше вуглекислого газу надійшло в атмосферу. «Купуйте вітчизняні фрукти та овочі. Якщо ще 15 людей дотримуватимуться вашого прикладу, це однаково, що 21 людина відмовиться від трансатлантичного перельоту», – закликає перший пункт. Ну що ж, влітку дотримуватися цього правила зовсім не складно, коли асортимент на прилавках великий. Потім для зменшення «Carbon Footprint» слід купувати тільки сезонні овочі. Гадаєте, дурниця? А виявилося, що якщо я буду дотримуватися цього правила, то на планеті заощадять енергії на виробництві 29 тисяч літрових пластикових пляшок. Їсти свіжі продукти замість заморожених, замінити похід до супермаркету ринком, два дні на тиждень знайти в собі сили, щоб відмовитися від м'яса – ці нехитрі прийоми дозволяють зменшити карбоновий слід. Все це було дуже легко виконати, а відчуття, що зробив щось хороше, давало стимул, що я можу щось більше. 

До речі, те, як ми готуємо їжу, теж відіграє важливу роль. Якщо під час приготування їжі накривати каструлі і сковорідки кришкою, це буде рівносильним тому, ніби одна людина відмовилася від трансатлантичного перельоту. А використання термоса для збереження чаю або кави теплим дозволить зберегти ліс завбільшки з два стадіони «Донбас Арена». 

ОПАЛЕННЯ. Оскільки мій експеримент припав на теплу пору року, вживати термінових заходів із утеплення і заощадження тепла не довелося. Однак, я вже придумала, що потрібно зробити до осені. Я живу в приватному будинку, який у зимовий період опалюється вугіллям. І якщо прикріпити до стінки фольгу за радіаторами, це не тільки економить теплу енергію, але й буде рівносильним тому, ніби на рік з доріг зник один автомобіль. 

ВОДА. Економити воду виявилося теж досить просто. Досить лише кілька разів на тиждень приймати душ замість ванни, встановити режим економії води в душі і постаратися прийняти душ на швидкість – вкластися в три хвилини. Ці дрібниці дозволять скоротити приблизно 38 метрів гірничих відходів від пластикових пляшок.

ЕЛЕКТРИКА. Це було одне з найскладніших завдань експерименту, але не менш захоплююче. Найпростіший спосіб зменшити витрати електроенергії, а отже, зменшити карбоновий слід, це видалити лід у морозильній камері. Ще одна елементарна рекомендація: вимикати світло в невикористовуваних приміщеннях. Для початку я почала вимикати вуличне освітлення на ніч. Не думаю, що моєму собаці буде страшно спати з вимкненим світлом. Після вимикання нічного освітлення, я відпрацьовувала звичку на кімнатах у будинку. Перші кілька днів ця вправа давалася важко і навіть доводилося вішати «листочки-нагадувалки», але тепер якщо в кімнаті нікого немає, лампочка не освітлює даремно меблі. 

Так само для зменшення карбонового сліду рекомендують замінити лампочки швидкого розжарювання на енергозберігальні. Адже вони використовують на 75% менше електроенергії, ніж стандартні лампочки, але випромінюють однакову кількість світла. І до речі, якщо кожен з нас замінить в будинку хоча б п'ять лампочок, це буде еквівалентним тому, якщо на один рік прибрати один автомобіль з доріг. У мене в будинку залишилася лише одна стандартна лампочка, яка успішно потрапила до відра для сміття. Ще одна порада, яку не складно було виконати, живучи в приватному будинку, це сушіння білизни на відкритому повітрі. 

«Не залишайте техніку працювати в режимі очікування, вимикайте машину», – це я чула і читала багато разів, але увесь час забувала вимкнути ноутбук або DVD, якщо кудись ішла на дві-три години. У випадку, як і зі світлом, на техніку я приклеїла "Нагадувалки" і вже через два тижні виробилася звичка. 

ПАПІР\ВІДХОДИ. Зменшити кількість побутових відходів і економити папір мені так і не вдалося. Єдине, що я змогла зробити, це в походах за продуктами відмовитися від поліетиленових пакетів на користь сумочок з тканини. До речі, таку систему вже давно практикують багато українських зірок, наприклад, ведучі Сергій Притула, Олександр Педан, Ольга Фреймут. Між іншим, така відмова від кульочків дозволить зберегти ліс завбільшки з три футбольні поля. 

ПОДОРОЖІ. Це той пункт, який легко може виконати кожен з нас. По можливості проміняти поїздки на роботу на автомобілі на громадський транспорт, здійснювати піші або велосипедні прогулянки, раз на два роки поїхати у відпустку не за кордон, а обрати курорт ближче до будинку, по можливості відмовитися від подорожей на літаку на користь потягів. На роботу я переважно добираюся громадським транспортом, але іноді мене підвозять знайомі на машині. Зважившись на участь в експерименті, я відмовилася від такої дружньої послуги і навіть агітувала знайомих наслідувати мій приклад. Після моїх умовлянь, друзі погодилися два-три рази на тиждень залишати автомобіль у гаражі. 

РЕЗУЛЬТАТИ. Після двох з половиною тижнів експерименту я повторно пройшла тест на визначення мого «карбонового футпринту». Якщо я буду продовжувати в такому ж дусі, то моя витрата енергії і природних ресурсів потребуватиме 1,9 планет. За допомогою елементарних правил і звичок мені вдасться зберегти 0,7 планети.

Останнє оновлення: 02.08.2011