Газета «Дело»

Станіслав Яблонський

 

Найбільший приватний оператор фіксованого зв'язку – група компаній Vegа, що належить Рінату Ахметову, домовився з «Укртелекомом» про ставки доступу до кабельної каналізації

Після підвищення в 6-8 разів тарифів на оренду й доступ до цієї інфраструктури (трубопроводів для прокладання телефонних кабелів), яке торік провів «Укртелеком», це питання є найбільш конфліктним для ринку фіксованого зв'язку. Про перспективи вирішення протиріч між операторами й держмонополістом в інтерв'ю газеті «ДЕЛО» розповів генеральний директор Vegа Юрій Чуйков.

Як Вам вдалося досягти компромісу з «Укртелекомом» щодо питання доступу до інфраструктури держоператора?

Принципова домовленість уже досягнута - ми повністю вирішили всі спірні питання. Договір про оренду й доступ до кабельної каналізації «Укртелекому» на 2010 рік з нашого боку вже підписаний. Це велика кількість договорів, тому що сьогодні до нашої групи компаній входять 14 юридичних осіб, а в «Укртелекомі» договір повинен бути підписаний кожною з регіональних філій. З боку держкомпанії підписано більше половини договорів, а з нашої - усі.

Ви змогли одержати більш прийнятні ставки?

Я не можу озвучити конкретні умови підписаних договорів. Але ми досягли компромісу – «Укртелеком» пішов на істотні поступки. Втім, тарифи все-таки трохи вищі, ніж ми очікували, оскільки вони розраховані не на підставі реальної собівартості, а за фактичними витратами. За підсумками 2009 року ми заплатили за оренду держоператорові близько 4 млн. грн. Цього року ми плануємо заплатити близько 8 млн. грн. Але якби ми погодилися на умови, які пропонував держоператор спочатку, ця сума була б суттєво більшою.

Яким чином Вам вдалося переконати «Укртелеком» піти на поступки?

Ми активно домагалися одержання знижок. Vegа орендує близько 60% усієї інфраструктури держоператора. Ми могли набагато серйозніше, ніж інші оператори, постраждати від підвищення «Укртелекомом» тарифів на доступ.

«Укртелеком» заявляв про свої плани стягувати орендну плату з операторів за нелегально прокладений кабель. Чи вдалося Вам домовитися щодо цього?

Оскільки це обопільна проблема, ми домовилися з «Укртелекомом», що поступово легалізуємо весь наш «сірий» кабель протягом цього року. Поки до кінця незрозуміло, яким буде обсяг коштів, який нам доведеться за нього доплачувати. За нашими оцінками, це буде ще 1-1,5 млн. грн. на рік.

Чому питання доступу до кабельних трубопроводів уважається настільки важливим і конфліктним для ринку?

Є така приказка у зв'язківців: хто володіє останньою милею (каналом, що зв'язує мережу оператора з кінцевим клієнтом – прим. «ДЕЛО»), той володіє ринком. Поставити обладнання на своїй мережі  для будь-якого оператора - не проблема, а от добратися до клієнта – набагато складніше. На нашому ринку можливість фізично добратися від мережі оператора до під'їзду клієнта повністю залежить від можливості доступу компаній до кабельної каналізації. 90% цієї інфраструктури перебуває на балансі держоператора. Це означає, що він може домінувати на ринку. В усьому світі монополісти в обов'язковому порядку підлягають держрегулюванню. І це нормально, тому що інакше вони обов'язково будуть диктувати всім свої умови роботи. У нашому випадку «Укртелеком» не визнаний монополістом на ринку доступу до кабельної інфраструктури, тому що цей стратегічно важливий для операторів напрямок чомусь не вважається ринком. У силу якихось дивних причин АМКУ не хоче формально назвати послугу доступу до стратегічної інфраструктури ринком. Це відбувається тому, що якби це було зроблено, антимонопольникам довелося б автоматично визнати «Укртелеком» монополістом. Держава повинна розробити й прийняти чесні правила гри на цьому ринку. І в цьому плані все залежить від АМКУ. Цей орган уже дуже довго не може прийняти ніякого рішення із цього приводу. Як тільки це відбудеться, НКРЗ зможе регулювати тарифи «Укртелекому» на цей вид діяльності, що суттєво спростить життя приватним операторам.

Чи вдасться цього року приватним фіксованим операторам домовитися з мобільними щодо іншого стратегічного питання - взаємного доступу на мережі один одного?

Свого часу мобільні оператори зробили істотні інвестиції в будівництво своїх мереж. Вони використовували цей аргумент при створенні системи взаєморозрахунків,  у якій ставка доступу на мобільну мережу була удвічі вищою, ніж на фіксовану – 50 копійок проти 25-ти. Але на сьогодні витрати на обслуговування мобільних мереж ніяк не вищі, ніж при експлуатації фіксованих. Тому ми виступаємо за те, щоб ставки були симетричними, як це прийнято в усьому світі. Вони, звичайно ж, повинні знижуватися поетапно. Нещодавно «Укртелеком» знизив свою ставку доступу на мережі мобільників, і цей процес повинен торкнутися й приватних фіксованих операторів. Ми розраховуємо вийти на домовленості з мобільними операторами щодо цього, зокрема, з «Київстаром», протягом одного-двох місяців. Я сподіваюся, що ставка для нас буде нижчою за 40 копійок.

Наскільки вдалим був минулий рік для групи компаній?   

Незважаючи на кризу, Vega непогано закінчила цей рік. Ми перевиконали план з доходів, наш оборот за 2009 рік склав понад 850 млн. грн. Оскільки ми активно проводили реструктуризацію ще до кризи, у 2008 році, це дозволило нам знизити наші витрати й підвищити операційну ефективність.

Чи змінилася структура Ваших доходів у результаті зростання популярності широкосмугового доступу до інтернету?

Ще два роки тому 90% своїх доходів ми одержували від телефонії, а від послуги доступу до Інтернету – усього 10%. У 2009 році частка Інтернету склала вже 25%. Я гадаю, що через два роки доходи від цих двох видів діяльності зрівняються. Якщо подивитися на ринок фіксованого зв'язку, то починаючи з 2008 року його обсяг практично не змінюється й складає близько 9,5 млрд. грн. Але при цьому частка телефонії спадає, а Інтернету зростає. І цей ріст компенсує падіння, тому обсяг ринку в грошах стабільний. Ця тенденція спостерігається у всіх операторів, тому що абоненти телефонії мігрують у мобільну мережу. І з цим неможливо боротися, це реалії ринку. Ми підтримуємо наш напрямок фіксованої телефонії, але розуміємо, що об'єктивно цей ринок буде падати, тому основних зусиль потрібно прикладати на ринку ШСД (широкосмугового доступу до Інтернету – прим. «ДЕЛО»). За підсумками 2009 р. доходи від цієї послуги загалом на ринку виросли приблизно на 30%. У нас зростання доходів у сегменті ШСД для приватних осіб торік склало понад 30%, цього року ми очікуємо зростання близько 20%. Vega має близько 800 тис. останніх миль, з яких під Інтернет задіяні близько 15%. Усе інше – потенціал для нових підключень.

Як буде розвиватися ринок фіксованого зв'язку в найближчі кілька років?

Ми очікуємо, що цього року український інтернет-ринок зросте приблизно на 20-22%, наступного – на 15%, у 2012 – на 10%. Причому це зростання багато в чому буде відбуватися за рахунок розвитку широкосмугового доступу для домашніх користувачів. Це дуже добра частка ринку. Я вважаю, на нього дивляться зараз усі оператори. Фіксована телефонія продовжить стагнувати. Ні юрособи, ні фізособи відключатися від користування послугою не будуть, але будуть витрачати менше, і це спричинить падіння доходів від телефонії. Це падіння оператори будуть намагатися компенсувати саме за рахунок активізації в сегменті Інтернет-доступу. При цьому етап цінового демпінгу ринок уже пройшов. Я вважаю, що роздрібні ціни на Інтернет падати вже не будуть. А конкуренція між операторами й Інтернет-провайдерами перейде в площину швидкостей. Тобто абонентам будуть пропонувати дедалі більш швидкісний і якісний Інтернет за ті ж гроші, а також додаткові контент-послуги.