Газета «Дело»

Автор: Джок Мендоза-Вілсон

Із двох українських заходів у Давосі, організованих Фондом Віктора Пінчука й компанією Eastone, я був на ланч-конференції «Президентські вибори: що чекає на Україну?»

Під час конференції були організовані телемости з кандидатами в президенти України Віктором Януковичем і Юлією Тимошенко, а також на запитання міжнародних і українських учасників відповідали Сергій Тігіпко й Арсеній Яценюк. Уважаю, захід пройшов чудово. Зараз Україна не має можливості себе презентувати як успішна країна перед міжнародною громадськістю. А ця щорічна подія має позитивний вплив, оскільки демонструє різноманітність політичних поглядів і, крім того, дає можливість українському бізнесу й політикам зустрітися зі своїми міжнародними партнерами.

Що ж до самої теми конференції, то мені здається, що в основному людей хвилювало: приведуть вибори до стабільності або хаосу? І в цьому контексті хотілося б відзначити такий момент: яким би не був результат другого туру, важливо, щоб у ньому був однозначний переможець. Зараз Україні потрібен президент, у якого буде авторитет і довіра електорату. І бажано, щоб у переможця перевага голосів була більше 5%. Було б чудово — якщо 7-9%. Наскільки це реально? Подивимося.

Економічні завдання Давосу

Насправді Давос нічого не вирішує. Але тут знаходиться «м'яка» влада. Бізнес-лідери й політики зустрічаються, для того щоб розробити спільне бачення й загальний напрямок руху. І те, що я почув цього року в Давосі від цих світових лідерів, — це те, що народи потребують простих і чітких регуляцій на світовому рівні. Розробити й прийняти таку глобальну регуляторну систему потрібно, щоб запобігти повторенню кризи, яка нещодавно трапилася. Насамперед це має стосуватися всієї фінансової системи, щоб зупинити спекулятивні повітряні бульки, які й призводять до кризи. Для мене це найголовніше питання, загальна тема, яка об'єднувала всі засідання.

А друге глобальне завдання, поставлена в Давосі, — бізнес і уряди повинні вирішити, як боротися зі змінами клімату. Постійно говорять, що всі країни повинні рухатися в цьому напрямку, але нічого поки не зроблено. А дуже важливим є, аби люди вірили, що вони рухаються в правильному напрямку. Через 10 місяців у Мексиці буде велике засідання, метою якого стане, щоб така глобальна регуляторна система все-таки з'явилася.

Попит на новий капіталізм

Зі спікерів, що виступили в Давосі, відзначив би Ніколя Саркозі. Його промова була дуже гарною, хоча я згоден не з усім, що він виголосив. А говорив він, у тому числі, і про «новий капіталізм». Для мене цей термін означає капіталізм, де є відповідальні, а не тільки жадібні. Відповідальні перед акціонерами й перед суспільством. Із цим саме й пов'язана думка про систему глобальних регуляторних норм. І якщо спробувати назвати країни, які найближче підійшли до такого відповідального капіталізму, то це, на мій погляд, скандинавські держави. Такі як Данія, Норвегія, Швеція.

Джок Мендоза-Вілсон, директор з міжнародних зв'язків і відносин з інвесторами компанії «СКМ», голова мережі Глобального договору в Україні