Коммерсантъ. Украина

Текст публікації в онлайн версії видання

Минулого тижня друга за розмірами енергетична компанія країни – ДТЕК Ріната Ахметова – завершила процес реструктуризації. У чому вона полягала і як вплинуть на роботу компанії зміни в питаннях держрегулювання енергоринку, спеціальному кореспонденту Ъ ОЛЕГОВІ ГАВРИШУ розповів генеральний директор ДТЕК МАКСИМ ТИМЧЕНКО.

- Розкажіть про останні зміни в корпоративній структурі ДТЕК.

– Ми завершили серйозний етап нашого розвитку, удосконаливши принципи побудови ДТЕК. Створена холдингова компанія, у голландській юрисдикції – DTEK Holdings BV. Ми побудували трирівневе управління: материнська компанія, корпоративний центр – ТОВ ДТЕК – і наші виробничі підприємства. До того ж ми звели до спільного знаменника корпоративні стандарти. Тепер у нас сформована прозора й зрозуміла з погляду західного бізнесу структура. 

- Якою є роль голландської компанії в новій структурі?

– Це материнська, головна компанія, найвищим органом управління якої є загальні збори акціонерів. Саме в рамках DTEK Holdings BV діє наглядрада. Юрисдикція в Голландії, наявність незалежних директорів і сама нова структура управління дозволяють позиціонувати компанію на міжнародній арені й залучати зовнішнє фінансування на набагато кращих умовах. Але податки наші підприємства сплачують в Україні. 

- Ви маєте намір найближчим часом залучати кредити?

– Усе буде залежати від рейтингу України. Ще три тижні тому був добрий шанс вийти на зовнішні ринки позикового капіталу, але зараз ситуація змінилася. Сьогодні в основному дивляться не на ДТЕК, а на Україну. Поки ми відслідковуємо ситуацію на зовнішніх ринках і чекаємо кращого моменту. 

– Хто входить до наглядради компанії? Чи не обмежуються її функції винятково представницькими? 

– Наглядова рада здійснює стратегічне управління бізнесом ДТЕК. Її очолює гендиректор СКМ Олег Попов. У нас два незалежні директори: Боб Шепард, який раніше працював у ТНК-ВР й має 35-літній досвід у нафтових компаніях, і П’єр Дауерс, який працював в Electricite de France. Пан Дауерс очолює комітет зі стратегії й інвестицій, він добре знає й почуває енергетичний ринок. Пан Шепард керує комітетом з безпеки праці й охорони навколишнього середовища – важливо, що він має досвід роботи в Росії й знає особливості бізнесу в країнах СНД. Крім названих, діють ще два комітети: аудиторський і з кадрів та винагород. До наглядради також входить представник компанії "Воропаєв і партнери" Ірина Мих – вона відповідає за оцінку юридичних ризиків. Питання управління персоналом курирують Станіслав Шекшня, професор в галузі підприємництва міжнародної бізнес-школи INSEAD, і Наталя Ізосімова, яка свого часу працювала в McKinsey & Company директором з професійного розвитку в Східній Європі і є одним із найкращих фахівців в галузі HR. 

- Якою є роль компанії FTC Trust?

– Ця компанія є членом ради директорів DTEK Holdings BV і здійснює в наших інтересах адміністративні функції холдингової компанії. 

- У чому полягають повноваження корпоративного центру в новій структурі?

– Із самого початку ми позиціонували взаємини корпоративного центру й виробничих підприємств за принципом стратегічного холдингу – ми не втручаємося в поточні виробничі операції, а розробляємо стратегію розвитку компанії, займаємося її реалізацією в частині придбання нових активів, є центром знань і методологій. Деякі функції, що стосуються, наприклад, казначейства або залучення фінансування, у нас централізовані. Це особливо актуально під час кризи. Керівники виробничих підприємств ухвалюють рішення в рамках визначених наглядрадою лімітів. 

– Чи плануєте ви створити окремі компанії, які будуть займатися перспективними напрямками бізнесу? 

– У нас уже створена компанія "Вінд Пауер", яка займеться розвитком усіх наших проектів у сфері альтернативної енергетики. У нас є компанія "Пауер Трейд", зареєстрована для участі в аукціонах і експорту електроенергії. А після реформування ринку вона буде здійснювати продаж електроенергії на внутрішньому ринку. "ДТЕК Трейдинг" займається торгівлею вугільною продукцією, у тому числі експортом. 

– У Міністерстві палива й енергетики нещодавно заявили, що експорт електроенергії зараз збитковий, тому проводити аукціони із продажу перерізу на експорт не має сенсу. Ви із цим згодні? 

– Ні, звичайно. Про що я, власне, уже сказав представникам Мінпаливенерго. Так, спотові ціни впали. Але вони як упали, так можуть і вирости. Якщо ж говорити про ф'ючерси, то ціни на 2010-2012 роки в країнах Євросоюзу вищі, ніж оптова ринкова ціна в Україні. Тому я відповідально заявляю, що експортом можна займатися. 

– За словами заступника міністра палива й енергетики Олега Бугайова, холдинг Korlea Invest Василя Даниліва – найкращий партнер для "Укрінтеренерго" при експорті електроенергії, оскільки він має у своєму розпорядженні висококласні кадри, яких немає в жодного конкурента. 

– Я не чув про це, але якщо це так, то відразу виникає запитання: чиї інтереси все-таки представляє Олег Бугайов? Василя Даниліва або Мінпаливенерго? З іншого боку, якщо є така впевненість у команді Василя Даниліва, чому б їм не вийти на ринок і не почати конкурувати? Для чого затягувати початок проведення аукціонів? 

- Що ви будете робити, якщо в грудні аукціони не розпочнуться?

- Ми зажадаємо виконання відповідного закону через суд.

– Зараз українська електроенергія реекспортується через Білорусію до Литви. Ви вважаєте таку схему прозорою й вигідною? 

– Ця схема запропонована, знову ж таки, "Укрінтеренерго" і Korlea Invest, але поки не реалізована. Доти поки не будуть виконуватися норми закону України, прийнятого Верховною Радою, що й припускає проведення аукціонів на весь переріз, говорити про прозорість експорту взагалі не доводиться. 

– Як ви оцінюєте ініціативу Мінпаливенерго й постанову Нацкомісії регулювання електроенергетики про обов'язкове створення запасу антрацитів на ТЕС? 

– Ми, звичайно, виконали цю вимогу, якщо вже так вирішило міністерство. Але давайте подивимося, у чому була його мета. Усе постачання вугілля на електростанції НАК "Енергетична компанія України" здійснюються через компанію "Вугілля України". І Мінпаливенерго могло б розподіляти вугілля своїм наказом без втручання в роботу ринку. Тому це рішення було прийняте лише з однієї метою – змусити найбільшу приватну енергетичну компанію купувати надлишкові обсяги антрацитового вугілля. Можна було б ще зрозуміти цю логіку, якби через нестачу вугілля наші електростанції давали збій. Але збоїв не було. Тому це не питання безпеки роботи ТЕС в осінньо-зимовий сезон. На жаль, ручне управління галуззю в нас стає, скоріше, правилом, ніж винятком. Причому, хочу зазначити, що ДТЕК завжди йде назустріч, допомагає, якщо пропонується співпраця в рамках конструктивного діалогу, а не за допомогою жорстких адміністративних заходів. 

– Наприкінці листопада уряд заморозив тарифи на електроенергію до 2013 року. До чого це призведе? 

– Якщо ми не підвищимо тарифи для населення наступного року, про модернізацію теплової генерації можна буде просто забути. Теплова енергетика, у принципі, не буде привабливою для інвесторів. Якщо порівняти ціни на електроенергію для населення в Україні й сусідніх країнах СНД – вона в нас дешевша, ніж у Росії, Білорусії й Молдавії, а за рівнем життя ці країни порівнянні з нашою. Тому спроби зберегти існуючі ціни – це не турбота про населення, а безвідповідальність. Якщо ви запитаєте в споживача, що для нього краще: платити за світло 30 грн на місяць або 20 грн, але при цьому ризикувати відключенням світла, то більшість, напевно, вибере перший варіант. 

- Наскільки істотним повинне бути це підвищення?

– Протягом наступного року – більш ніж у два рази. Це той мінімум, який дозволить знизити дотаційну складову в тарифі з 32% до 16%. І то, це не забезпечує той рівень рентабельності ТЕС, при якому вони зможуть інвестувати у свою модернізацію. 

Інтерв'ю взяв Олег Гавриш